Ответ:

Аж за селом на обрії стоїть собі самотне дерево в хлібах, його чублять вітри. У грозу б'є блискавка поруч, але ж у дерево не влучась. Навіть трактори оборюють це місце, вивертаючи ріллю під новий урожай. Навесні стара яблуня розвивається, шелестить листям, радіючи сонцю. І раптом вибухає білим цвітом, неначебто біла хмарка летить над полем. Хіба не диво? Через усе літо яблуня бреде пшеницями, що колосяться зелено-бузковою хвилею, захлюпуючи дерево. Та ось хліба споловіли, налився золотом важкий колос і похилився. Дерево ж стало темно-зеленим. Підійди ближче - а по ньому, неначе ліхтарики, восково-жовті яблучка світять.

Частки: ж, на, в, у, але, же, з, що, через, за. Вони належать до різних груп за значенням: сполучники, прийменники, частки означальні та службові.

Объяснение: