Ответ:

Объяснение:

У повісті йдеться про те, що кожен із підлітків

переживає такі моменти, коли начебто не видно ніякого просвітку. Щось подібне відбулося і з

Симоною. Родина переїжджає до іншого району, і

Симона тепер має кімнату з вікнами на сміттєзвалище. Улюблений пес Кільрой загубився… Усі друзі

залишилися в старій школі… А мати забула про день

народження Симони… І це ще далеко не все, що з

нею трапилося.

Коли Симона прийшла до нової школи, вчителька

випадково переплутала її ім’я і назвала не Симоною,

а Симоном… Героїня скористалася тим, щоб «приміряти» на себе «інше життя». Нерозважливість? Так.

Дурниця? Можливо… А водночас і прагнення утвердити себе, пізнати нові почуття, виявити протест

проти того, що не подобається.

Сповнена веселого гумору й іронії повість

«Диваки і зануди» про «перевтілення» дівчинки

Симони на хлопчика має глибокий прихований

зміст. Так часто буває, що «зануди» не розуміють

«диваків», але вони живуть в одному світі й мають

знаходити спільну мову. Щось подібне ми спостерігали у творах Е.Т.А. Гофмана, де є поділ на «філістерів» (що живуть прагматичними інтересами) та

«ентузіастів» (які цінують світ фантазії, творчості).

У повісті «Диваки і зануди» У. Старка порушується дуже багато проблем молоді – дорослішання,

взаємини з батьками, ставлення до людей похилого

віку, перше кохання, перший поцілунок…