Розвиток промисловості в західноукраїнських землях був визначений різноманітними факторами, серед яких можна виділити наступні:
1. Географічне положення: Західна Україна розташована на перехресті торговельних шляхів між Східною та Західною Європою, що сприяло розвитку торгівлі та транспорту.
2. Природні ресурси: В регіоні були значні запаси вугілля, нафти, газу, деревини та інших природних ресурсів, що сприяло розвитку гірничо-металургійного комплексу та лісового господарства.
3. Історичні умови: В регіоні протягом століть розвивалися різноманітні галузі промисловості, зокрема текстильна, харчова, машинобудівна та інші, що забезпечило наявність досвідчених робітників та технологій.
4. Культурні особливості: Західна Україна була місцем зустрічі культур Східної та Західної Європи, що сприяло взаємному впливу та обміну технологіями та ідеями.
5. Політичні умови: У другій половині ХІХ століття та на початку ХХ століття західноукраїнські землі входили до складу Австро-Угорської імперії, що сприяло розвитку міжнародної торгівлі та інвестицій.
У результаті впливу цих та інших факторів, промисловість західноукраїнських земель розвивалася з різною швидкістю та спрямовувалася на виробництво різних продуктів залежно від особливостей регіону
В сучасній українській історичній науці значно підвищився інтерес до проблем пореформеного розвитку країни у другій половині XIX - на початку XX ст. Це викликано не тільки необхідністю перегляду поглядів радянської історіографії, але й потребою засвоєння значного історичного досвіду, відродження певних традицій, які повинні відіграти позитивну роль у розвитку ринкових відносин сьогоденної України.
Пореформений стан Росії у другій пол. XIX ст., а в її складі й більшої частини України знаменувався проявом загальноімперських і суто національних факторів соціально-економічного розвитку окремих регіонів держави. З точки зору зародження і становлення, а також модернізації економіки виділялися південно-східні райони, тобто та частина України, де найбільш значущим елементом виступала промисловість. Пік розвитку і результативність здійснення реформ 60-х і наступних років припадає на кінець XIX - початок XX ст. Саме в цей час відбувається розвиток торговельного підприємництва, утвердження в економіці, особливо у промисловості, великих монополістичних об’єднань.
В українській історичній науці цій проблемі приділяється недостатньо уваги, хоча останнім часом науковці все активніше звертаються до неї. Окремі питання становлення ринкових відносин в Україні розглядають у своїх дослідженнях І. О. Гуржій та О. А. Пиріг.
Answers & Comments
Ответ:
Розвиток промисловості в західноукраїнських землях був визначений різноманітними факторами, серед яких можна виділити наступні:
1. Географічне положення: Західна Україна розташована на перехресті торговельних шляхів між Східною та Західною Європою, що сприяло розвитку торгівлі та транспорту.
2. Природні ресурси: В регіоні були значні запаси вугілля, нафти, газу, деревини та інших природних ресурсів, що сприяло розвитку гірничо-металургійного комплексу та лісового господарства.
3. Історичні умови: В регіоні протягом століть розвивалися різноманітні галузі промисловості, зокрема текстильна, харчова, машинобудівна та інші, що забезпечило наявність досвідчених робітників та технологій.
4. Культурні особливості: Західна Україна була місцем зустрічі культур Східної та Західної Європи, що сприяло взаємному впливу та обміну технологіями та ідеями.
5. Політичні умови: У другій половині ХІХ століття та на початку ХХ століття західноукраїнські землі входили до складу Австро-Угорської імперії, що сприяло розвитку міжнародної торгівлі та інвестицій.
У результаті впливу цих та інших факторів, промисловість західноукраїнських земель розвивалася з різною швидкістю та спрямовувалася на виробництво різних продуктів залежно від особливостей регіону
Объяснение:
Объяснение:
В сучасній українській історичній науці значно підвищився інтерес до проблем пореформеного розвитку країни у другій половині XIX - на початку XX ст. Це викликано не тільки необхідністю перегляду поглядів радянської історіографії, але й потребою засвоєння значного історичного досвіду, відродження певних традицій, які повинні відіграти позитивну роль у розвитку ринкових відносин сьогоденної України.
Пореформений стан Росії у другій пол. XIX ст., а в її складі й більшої частини України знаменувався проявом загальноімперських і суто національних факторів соціально-економічного розвитку окремих регіонів держави. З точки зору зародження і становлення, а також модернізації економіки виділялися південно-східні райони, тобто та частина України, де найбільш значущим елементом виступала промисловість. Пік розвитку і результативність здійснення реформ 60-х і наступних років припадає на кінець XIX - початок XX ст. Саме в цей час відбувається розвиток торговельного підприємництва, утвердження в економіці, особливо у промисловості, великих монополістичних об’єднань.
В українській історичній науці цій проблемі приділяється недостатньо уваги, хоча останнім часом науковці все активніше звертаються до неї. Окремі питання становлення ринкових відносин в Україні розглядають у своїх дослідженнях І. О. Гуржій та О. А. Пиріг.