Ответ:
Було колись на світі село, де жили тільки чесні і працьовиті люди. У ньому була своя законодавча рада, яка встановлювала порядок і доглядала за дотриманням законів.

Але одного разу в село приїхав магістр з іншого краю і привіз з собою дивний напій, який забрав у людей здатність вживати заперечні частки.

Люди здивувалися цьому напоєві і почали його вживати. Але вони не знали, що без заперечних часток вони втрачають можливість протестувати проти невірних рішень ради.

Зупинилася робота законодавчої ради і стали поширюватися несправедливість та беззаконня. Люди зрозуміли, що напій не такий корисний, як вони думали.

Тоді вони зібралися на нараді і прийшли до висновку, що не можна позбавлятися від заперечних часток у мові, бо без них не можливо правильно спілкуватися і приймати важливі рішення.

Так, завдяки цій неприємній історії, люди зрозуміли важливість заперечних часток у мові і ніколи не вживали більше дивних напоїв, які можуть змінити їх мовні навички.

Жив-був один хлопчик на ім'я Іван. Іван був дуже гарним хлопчиком і завжди старанно вчився. Одного разу, Іван вирішив допомогти своїй матері з прибиранням кімнати. Він почав збирати іграшки, які розкидав по всій кімнаті.

Коли він закінчив, він знайшов маленьку скриньку з листівками. Іван зберігав ці листівки дуже давно і знав, що вони мають особливе значення для нього. Він почав розглядати кожну листівку з усмішкою на обличчі.

Але раптом згадав, що в його мові немає заперечних часток. "Як це можна? - подумав він. - Як же я зможу сказати "ні" або "не можу", якщо в моїй мові немає заперечень?"

Іван вирішив дізнатися про це більше і пішов до своєї бабусі. Бабуся розповіла Івану, що у світі існують багато мов, кожна з них має свої особливості та нюанси. Вона також пояснила, що в мові є багато способів вираження заперечень без використання окремих заперечних часток.

Іван відчув полегшення і зрозумів, що навіть якщо у нього не має окремих заперечень у мові, він все ще може висловлювати свої думки та бажання. Він побачив, що у світі є безліч мов та способів вираження, і він зрозумів, що ніщо не є неможливим, коли ти відкритий до навчання та розвитку.

Объяснение:

Ответ:Жив собі хлопчик -лінюх. Нічого він не любив, а головне – не хотів робити. Попросить його бабуся в чомусь допомогти, а він – не можу, не хочу, не буду. Напише мама, ідучи на роботу, що треба щось по дому виконати, а він прокинеться, допише скрізь частку НЕ – і гайда гуляти. Дуже ображалися на нього рідні. А мама так узагалі якось спересердя сказала йому: «Дивись, образиться частка НЕ й піде від тебе». Проте він лише розсміявся.

І наснився лінюху вночі страшний сон. Потрапив він у дивну країну, де немає часток НІ, НЕ. От схопили його охоронці й кажуть володарю, що він скоїв злочин. Лінюх почав виправдовуватися: «Ні, це не я. Я нічого не робив». А виходить тільки: «Це я. Я робив». Володар довго не роздумував, оголосив вирок: «Стратити!» Хлопець став благати: «Ні! Не треба!» А вийшло ( ви ж уже здогадалися?) – «Треба!»  Лінюх з переляку аж закричав – і прокинувся. І так зрадів, що то був лише сон.

Але з тих пір він вирішив рідше користуватися часткою НЕ, щоб вона, боронь боже, не образилася й не пішла від нього геть.

Объяснение: