anyasimona2
Життя – непередбачувана подорож, і найважливіше, що ми маємо, це час. Ліна Костенко правильно зауважила, що єдиний, хто не втомлюється, - це час. Триває він безупинно, нагадуючи нам про нестримність його ходу. І тому ми, живі, повинні поспішати. Поспішати любити, творити, допомагати, рости, вчитися. Нам потрібно використовувати кожен момент, як цінний дар, який не повертається. Час – це великий учитель, і ми маємо вміти навчатися від нього. Тому нехай наші дні будуть наповнені значущими діями, а серця – любов'ю і вдячністю за кожен прожитий момент.
Єдиний, хто не втомлюється, — час. А ми живі, нам треба поспішати. Люди часто спішуть жити, ставлять на полиці дорогий посуд з якого не їдять, складають дорогі сервізи, які бережать для гостей, не думаючи про себе. У їхньому житті тільки одна ціль: прожити життя в роботі й заробити грошів на потім, на будинок для дітей, які виростуть. Вони пройдуть, як тіні, щоб тільки їх діти завжди бачили в цвітіння. Хтось випиває, чи займається шкідливими звичками, а хтось любить і поважає себе, тому живе на злагоду своєму тілу. Хтось не береже природу, яка не відновлюється так швидко, викидаючи багато бруду з машин, чи навіть папірці в парку. Час іде і з кожним разом наша Земля втомлюється від нас, ми помераємо не думаючи ні про неї, ні про себе. А варто жити по справжньому! Дихати повітрям і робити все, щоб воно не забруднилося. Або ж кинути ті телефони і піти прогулятися, цінити ту мить, коли ще є час пожити для себе, не чекаючи ту старість. Ох, тож давайте жити не для того, щоб просто виживати!? А любити, творити, цінити час, не втомлюватися від роботи, а від щастя рідних, коханих і друзів. Бажаю вам втомлюватися тільки від довгого сміху!
Answers & Comments
Verified answer
Єдиний, хто не втомлюється, — час. А ми живі, нам треба поспішати. Люди часто спішуть жити, ставлять на полиці дорогий посуд з якого не їдять, складають дорогі сервізи, які бережать для гостей, не думаючи про себе. У їхньому житті тільки одна ціль: прожити життя в роботі й заробити грошів на потім, на будинок для дітей, які виростуть. Вони пройдуть, як тіні, щоб тільки їх діти завжди бачили в цвітіння. Хтось випиває, чи займається шкідливими звичками, а хтось любить і поважає себе, тому живе на злагоду своєму тілу. Хтось не береже природу, яка не відновлюється так швидко, викидаючи багато бруду з машин, чи навіть папірці в парку. Час іде і з кожним разом наша Земля втомлюється від нас, ми помераємо не думаючи ні про неї, ні про себе. А варто жити по справжньому! Дихати повітрям і робити все, щоб воно не забруднилося. Або ж кинути ті телефони і піти прогулятися, цінити ту мить, коли ще є час пожити для себе, не чекаючи ту старість. Ох, тож давайте жити не для того, щоб просто виживати!? А любити, творити, цінити час, не втомлюватися від роботи, а від щастя рідних, коханих і друзів. Бажаю вам втомлюватися тільки від довгого сміху!