В серпні 1914 р. у Львові було утворено міжпартійний блок –Головну Українську Раду (з 1915 ЗУР, К. Левицький), яка виступила ініціатором формування українських військових частин на боці Австро-Угорщини. З українців Галичини було сформовано Легіон Українських січових стрільців (перший командир Галущинський), який взяв участь у воєнних діях в районі Стрия, на Ужоцькому перевалі в Карпатах, в боях за гору Маківка, пізніше він воював на Поділлі.
Одночасно група емігрантів із Східної України (Д. Донцов, В. Дорошенко, М. Меленевський) утворили (у Львові, потім перебрався до Відня) "Союз визволення України", який ставив за мету боротьбу за створення самостійної України і вважав доцільним для досягнення цієї мети співробітництво з Німеччиною та Австро-Угорщиною.
На окупованих територіях Західної України було створено генерал-губернаторство на чолі з графом Г. Бобринським, який повів політику репресій та переслідувань проти українства: закривались українські видання, переслідувались греко-католики, заарештували і вислали до Суздаля митрополита А. Шептицького. Навіть консерватор П. Мілюков змушений був визнати політику царського уряду в Західній Україні як "європейський скандал".
Але й австро-угорська адміністрація зі вступом на ці території вдавалася до нових репресій проти тих, хто, на її погляд, симпатизував Росії: десятки тисяч українців опинились в концентраційних таборах ( Телергоф, Терезієштадт, Гмюнді).
По-різному поставились до війни політичні партії. Місцеві організації загальноросійських партій підтримали війну (крім більшовиків). Таку ж позицію зайняли українські політичні партії – ТУП, "Спілка". Українська соціал-демократична партія не змогла виробити єдиної тактики з питань війни. Група членів на чолі з С. Петлюрою виступила на підтримку царського уряду у війні; деякі інші на чолі з В. Винниченком засудили війну; ще одна частина на чолі з В. Дорошенком підтримала країни Четвертного пакту. Позиція політичних партій в Австро-Угорщині була однозначною: вони активно підтримували австрійський уряд у війні з Росією.
Answers & Comments
Ответ:
В серпні 1914 р. у Львові було утворено міжпартійний блок –Головну Українську Раду (з 1915 ЗУР, К. Левицький), яка виступила ініціатором формування українських військових частин на боці Австро-Угорщини. З українців Галичини було сформовано Легіон Українських січових стрільців (перший командир Галущинський), який взяв участь у воєнних діях в районі Стрия, на Ужоцькому перевалі в Карпатах, в боях за гору Маківка, пізніше він воював на Поділлі.
Одночасно група емігрантів із Східної України (Д. Донцов, В. Дорошенко, М. Меленевський) утворили (у Львові, потім перебрався до Відня) "Союз визволення України", який ставив за мету боротьбу за створення самостійної України і вважав доцільним для досягнення цієї мети співробітництво з Німеччиною та Австро-Угорщиною.
На окупованих територіях Західної України було створено генерал-губернаторство на чолі з графом Г. Бобринським, який повів політику репресій та переслідувань проти українства: закривались українські видання, переслідувались греко-католики, заарештували і вислали до Суздаля митрополита А. Шептицького. Навіть консерватор П. Мілюков змушений був визнати політику царського уряду в Західній Україні як "європейський скандал".
Але й австро-угорська адміністрація зі вступом на ці території вдавалася до нових репресій проти тих, хто, на її погляд, симпатизував Росії: десятки тисяч українців опинились в концентраційних таборах ( Телергоф, Терезієштадт, Гмюнді).
По-різному поставились до війни політичні партії. Місцеві організації загальноросійських партій підтримали війну (крім більшовиків). Таку ж позицію зайняли українські політичні партії – ТУП, "Спілка". Українська соціал-демократична партія не змогла виробити єдиної тактики з питань війни. Група членів на чолі з С. Петлюрою виступила на підтримку царського уряду у війні; деякі інші на чолі з В. Винниченком засудили війну; ще одна частина на чолі з В. Дорошенком підтримала країни Четвертного пакту. Позиція політичних партій в Австро-Угорщині була однозначною: вони активно підтримували австрійський уряд у війні з Росією.