конспект з хімії на тему: суміши речовин. розчиники.
Answers & Comments
mashaksss
Розчини. У будь-якій однорідній суміші рівномірно розподілені найдрібніші частинки компонентів — атоми, молекули, йони.
Однорідні суміші речовин називають розчинами.
Розчини бувають не лише рідкими, а й твердими і газуватими. Один із компонентів розчину називають розчинником, інші — розчиненими речовинами. За розчинник приймають речовину, яка перебуває в такому ж агрегатному стані, що й розчин. Якщо агрегатний стан усіх речовин, що утворили розчин, однаковий, то розчинником вважають речовину, маса якої найбільша. Щодо розчинів, які містять воду, існує традиція саме її називати розчинником.
Вода розчиняє багато речовин; це — найкращий розчинник.
Розрізняють концентровані та розбавлені розчини. У розбавленому розчині міститься значно більше розчинника, ніж розчиненої речовини, а в концентрованому — навпаки.
Властивості розчину відрізняються від властивостей його компонентів. Наприклад, водний розчин кухонної солі замерзає за температури, нижчої від 0 °С, закипає за температури, яка перевищує 100 °С, і, на відміну від води і кристалів натрій хлориду, добре проводить електричний струм.
Колоїдні розчини. Водні розчини крохмалю і натрій хлориду зовні нічим не відрізняються один від одного; вони безбарвні й прозорі. Однак якщо на кожний розчин спрямувати промінь світла, то його «шлях» можна побачити лише в розчині крохмалю. Світло розсіюють дуже великі молекули цієї речовини; кожна з них містить тисячі сполучених атомів1. Подібне явище спостерігається при проходженні сонячних променів крізь туман або запилене повітря. У першому випадку світло відбивають дрібні краплинки води, у другому — часточки пилу. Розчини, які містять великі частинки розчинених речовин, скупчення багатьох атомів чи молекул, називають колоїдними, а ті, в яких перебувають найдрібніші частинки речовин — окремі атоми, молекули, йони, — істинними.
Колоїдні розчини досить стійкі; частинки розчинених речовин у них не осідають протягом тривалого часу. Одна із причин цього — наявність на їхній поверхні однойменних електричних зарядів (тому частинки відштовхуються одна від одної і не «злипаються»). Викликати осадження частинок можна нагріванням колоїдного розчину або розчиненням у ньому будь-якої солі (наприклад, натрій хлориду).
Колоїдні розчини дуже поширені в живій природі. Серед них — кров, плазма крові, міжклітинні рідини, соки рослин тощо.
Загальна наукова назва неоднорідних сумішей і колоїдних розчинів — дисперсні системи.
Значення розчинів. Різні речовини, розчиняючись у воді річок, морів, океанів, «подорожують» планетою, беруть участь у хімічних реакціях з утворенням мінералів, компонентів ґрунту. Розчини надходять у рослини через коріння і листя, а в організми тварин і людини — разом із харчовими продуктами, постачаючи необхідні елементи.
Хімічні реакції в живих організмах відбуваються лише у водних розчинах (переважно колоїдних). У процесах травлення беруть участь слина, шлунковий сік, жовч. Разом із сечею і потом з організму виводяться продукти життєдіяльності, а іноді й токсичні речовини.
Вода, яку ми п'ємо, насправді є дуже розбавленим розчином. У ній розчинені малі кількості різних речовин1, які надають воді ледь відчутного смаку. За наявності в природній воді певних речовин і йонів вона може мати лікувальні властивості, відновлювати сольовий баланс в організмі. Багато рідких ліків є водними розчинами.
Answers & Comments
Однорідні суміші речовин називають розчинами.
Розчини бувають не лише рідкими, а й твердими і газуватими. Один із компонентів розчину називають розчинником, інші — розчиненими речовинами. За розчинник приймають речовину, яка перебуває в такому ж агрегатному стані, що й розчин. Якщо агрегатний стан усіх речовин, що утворили розчин, однаковий, то розчинником вважають речовину, маса якої найбільша. Щодо розчинів, які містять воду, існує традиція саме її називати розчинником.
Вода розчиняє багато речовин; це — найкращий розчинник.
Розрізняють концентровані та розбавлені розчини. У розбавленому розчині міститься значно більше розчинника, ніж розчиненої речовини, а в концентрованому — навпаки.
Властивості розчину відрізняються від властивостей його компонентів. Наприклад, водний розчин кухонної солі замерзає за температури, нижчої від 0 °С, закипає за температури, яка перевищує 100 °С, і, на відміну від води і кристалів натрій хлориду, добре проводить електричний струм.
Колоїдні розчини. Водні розчини крохмалю і натрій хлориду зовні нічим не відрізняються один від одного; вони безбарвні й прозорі. Однак якщо на кожний розчин спрямувати промінь світла, то його «шлях» можна побачити лише в розчині крохмалю. Світло розсіюють дуже великі молекули цієї речовини; кожна з них містить тисячі сполучених атомів1. Подібне явище спостерігається при проходженні сонячних променів крізь туман або запилене повітря. У першому випадку світло відбивають дрібні краплинки води, у другому — часточки пилу.
Розчини, які містять великі частинки розчинених речовин, скупчення багатьох атомів чи молекул, називають колоїдними, а ті, в яких перебувають найдрібніші частинки речовин — окремі атоми, молекули, йони, — істинними.
Колоїдні розчини досить стійкі; частинки розчинених речовин у них не осідають протягом тривалого часу. Одна із причин цього — наявність на їхній поверхні однойменних електричних зарядів (тому частинки відштовхуються одна від одної і не «злипаються»). Викликати осадження частинок можна нагріванням колоїдного розчину або розчиненням у ньому будь-якої солі (наприклад, натрій хлориду).
Колоїдні розчини дуже поширені в живій природі. Серед них — кров, плазма крові, міжклітинні рідини, соки рослин тощо.
Загальна наукова назва неоднорідних сумішей і колоїдних розчинів — дисперсні системи.
Значення розчинів. Різні речовини, розчиняючись у воді річок, морів, океанів, «подорожують» планетою, беруть участь у хімічних реакціях з утворенням мінералів, компонентів ґрунту. Розчини надходять у рослини через коріння і листя, а в організми тварин і людини — разом із харчовими продуктами, постачаючи необхідні елементи.
Хімічні реакції в живих організмах відбуваються лише у водних розчинах (переважно колоїдних). У процесах травлення беруть участь слина, шлунковий сік, жовч. Разом із сечею і потом з організму виводяться продукти життєдіяльності, а іноді й токсичні речовини.
Вода, яку ми п'ємо, насправді є дуже розбавленим розчином. У ній розчинені малі кількості різних речовин1, які надають воді ледь відчутного смаку. За наявності в природній воді певних речовин і йонів вона може мати лікувальні властивості, відновлювати сольовий баланс в організмі. Багато рідких ліків є водними розчинами.