Любов та відданість: центральним мотивом трагедії є любов між Ромео і Джульєттою. Вони пожертвують усім, щоб бути разом. Їхня відданість одне одному відображається в їхній готовності померти разом, щоб не жити один без одного.

Конфлікт поколінь: трагедія також відображає конфлікт між поколіннями. Батьки Ромео та Джульєтти проти їхнього союзу через вічну ворожнечу між їхніми родами. Цей конфлікт показує, як історія та традиції можуть вплинути на індивідуальність та щастя людей.

Паралель між любов'ю та насильством: Шекспір відтворює паралель між любов'ю та насильством. З одного боку, Ромео та Джульєтта люблять одне одного і хочуть бути разом, з іншого боку, їхній союз приводить до насильства та смерті багатьох інших персонажів трагедії.

Збалансованість розуму та почуттів: Шекспір показує важливість збалансованості розуму та почуттів. Він показує, як емоції можуть призвести до нерозсудливих дій, таких як суїцид Ромео та Джульєти. У той же час, розум може бути занадто суворим та недостатньо чутливим до почуттів, що також може вести до невдач.

Спадщина та індивідуальність: Шекспір показує, як спадщина може впливати на індивідуальність особистості і часто ставити її під загрозу. У трагедії "Ромео і Джульєтта" ця тема відображена через конфлікт між родинами Монтеккі та Капулетті