Ответ:

Як самостійна течія християнство відмежувалося від інших культів і набуло власної організаційної форми найперше в містах східної частини Імперії — в Малій Азії, Сирії, Єгипті а звідти — поширилося на Захід. Нова релігія вперше почала оформлятися через єврейські громади великих міст Сходу. За церковними переказами, засновником християнства був Ісус Христос.

Наприкінці І ст. н. е. християнські громади існували вже у всіх великих містах античного світу — Єрусалимі, Антіохії, Ефесі, Коринфі, Римі, Путеолах. За римськими законами, «секта християн» належала до нелегальних союзів, тому збори християн проходили лише в таємних місцях.

Християнське вчення швидко поширилось по території Римської імперії. Такий успіх, можна пояснити тим, що воно змогло об'єднати всі основні релігійні ідеї епохи. З 2 пол. ІІ ст. серед християн переважають середні верстви населення. Притік багатих в общини відтісняв бідних.

З часом змінюється організація громад. З'являються постійні посадові особи — диякони і т. д. У ІІІ ст. в ряди християн вступають великі власники. Християнство аристократизується.

Объяснение:

Відповідь: нижче

Пояснення:

1. Запровадження християнства суттєво змінило життя римського суспільства. Римська імперія перейшла з пантеону римських богів на монотеїстичне християнство. Це призвело до змін у політичній, соціальній та культурній сферах життя Римської імперії. За часів римського імператора Константина Великого, християнство стало домінуючою релігією у Римській імперії, а це призвело до зміни правової системи, зміни цінностей та етики суспільства. Християнство стало важливою складовою культури Римської імперії і сформувало особливу цивілізаційну ідентичність.

2. Імператор Константин Великий зіграв важливу роль у здобутті і утвердженні християнства у Римській імперії. Він був першим імператором, який офіційно прийняв християнство і зробив його домінуючою релігією у Римській імперії. Константин Великий видав низку законів, які забезпечували свободу віросповідання і захищали права християн. Він був ініціатором проведення Першого Вселенського Собору в Нікії, на якому було сформульовано основні положення християнської віри. Крім того, Константин Великий підтримував будівництво християнських храмів та монастирів, допомагав християнським святим і патронував християнських мислителів.