Шляхтича не можна було судити,чи карати без суду.Відібрати в нього землю без вени не можна було та відповідальність за його злочин встановлювалася лише індивідуально.Він мав право їздити за кордон,за його смерть іншому шляхтичу потрібно було сплатити 6000 золотих монет родичам та стількиж Великому князеві.Вбивство шляхтеча холопом каралося позбавленням голови.Були приняті судові реформи,земле обробні та владові реформи та відносини суспільства до них. Укладена шляхтенська вольність.
2)Другий Литовський статут 1566р.
Литовському Княжествію.
Поділ на повіти та поділ,зреформував всієї систему органів влади й управління, остаточно утвердивши ідею самоврядної та шляхетської держави, зближеної в типі основних політичних структур із Польським королівством.
Більський привілей (1564р.) - за цею привілегією для магнатів, і для шляхти запроваджувалися спільні виборні шляхетські суди за зразком земського судочинства в Польщі.
Віленський привілей (1565р.) проголошення та створення регулярних повітових сеймиків та вальних сеймів із правом шляхти "на містцях гловнійших повітом".Крім сейму дула створенна палата "пани рада".Це були родові шляхтечі - повітові посли.
Третій Литовський статут 1588р.
В Речі посполиті
Закріпачення слуг,селянт та інших.Росповсюдження договорів про позику,найм майна та інші.Кара за спі -участь.В суді поділялися на підбурювачів,спільників та злочинці.Вони всі несли покаранння.Кремінальна відповідальність в другуму статуті велась з 14 років,тепре ведеться з 16 років.Нанесенню шляхтечеві іншим шляхтечем тілесних ушкоджень,винни карався відрубанням руки,якщо холопові то штраф.Крадіжка каралась - повісенням.Більшість правопорушень каралося - штрафом.
Answers & Comments
Відповідь:
1)Перший Литовський сатут(старий)-1529р.
Литовському Княжествію.
Шляхтича не можна було судити,чи карати без суду.Відібрати в нього землю без вени не можна було та відповідальність за його злочин встановлювалася лише індивідуально.Він мав право їздити за кордон,за його смерть іншому шляхтичу потрібно було сплатити 6000 золотих монет родичам та стількиж Великому князеві.Вбивство шляхтеча холопом каралося позбавленням голови.Були приняті судові реформи,земле обробні та владові реформи та відносини суспільства до них. Укладена шляхтенська вольність.
2)Другий Литовський статут 1566р.
Литовському Княжествію.
Поділ на повіти та поділ,зреформував всієї систему органів влади й управління, остаточно утвердивши ідею самоврядної та шляхетської держави, зближеної в типі основних політичних структур із Польським королівством.
Більський привілей (1564р.) - за цею привілегією для магнатів, і для шляхти запроваджувалися спільні виборні шляхетські суди за зразком земського судочинства в Польщі.
Віленський привілей (1565р.) проголошення та створення регулярних повітових сеймиків та вальних сеймів із правом шляхти "на містцях гловнійших повітом".Крім сейму дула створенна палата "пани рада".Це були родові шляхтечі - повітові посли.
Третій Литовський статут 1588р.
В Речі посполиті
Закріпачення слуг,селянт та інших.Росповсюдження договорів про позику,найм майна та інші.Кара за спі -участь.В суді поділялися на підбурювачів,спільників та злочинці.Вони всі несли покаранння.Кремінальна відповідальність в другуму статуті велась з 14 років,тепре ведеться з 16 років.Нанесенню шляхтечеві іншим шляхтечем тілесних ушкоджень,винни карався відрубанням руки,якщо холопові то штраф.Крадіжка каралась - повісенням.Більшість правопорушень каралося - штрафом.