Може правильно буде " Для перемоги і тисячі не вистачить,а для смерті досить і трьохсот"?
"Для смерті вистачить і трьохсот" - 2495 років тому відбулася Фермопільська битва
Після перемоги біля Марафона Греція прожила 10 блаженних років без війни із могутньою Персією. Європейці думали, що поразка вгамувала персів назавжди. Однак насправді азіати лише накопичували сили.
Невдовзі після Марафону помер цар Дарій. Його наступником став син Ксеркс. Кілька років він витратив на боротьбу із суперниками за трон. Зміцнившись, згадав про Грецію, яка завдала його батькові такої болючої поразки.
480 року до нашої ери посли Ксеркса з'явилися в грецьких містах з вимогою про капітуляцію. Це був шок. З жаху греки здавалися на милість могутньому володарю Азії. Лише декілька міст відкинули пропозицію дати перському царю "землі й води". Серед них були наймогутніші – Афіни й Спарта. У Спарті послів вкинули до криниці, порадивши взяти собі там стільки завгодно землі й води. Афіняни теж убили послів, але попутно відправили разом із ними перекладача, "який спаплюжив грецьку мову перекладом такої мерзенної пропозиції".
Фермопіли.
Замість морського шляху наступу Ксеркс обрав сухопутний. З Малої Азії через протоку Геллеспонт (ширина у найвужчому місці 1 кілометр 300 метрів) цар наказав збудувати міст. Однак буря розвалила його. Ксеркс наказав бити море батогами. Триста осіб нещадно сікли невдячну протоку. Невдовзі будівельникам відрубали голови й звели новий міст.
Перський цар вів із собою величезну армію. Греки-сучасники називали цифру в 1 мільйон 700 тисяч воїнів. Це було перебільшенням. Насправді армада Дарія нараховувала 200 тисяч військових. Найбільш боєздатною частиною була гвардія "безсмертних" – загін у 10 тисяч воїнів особистої гвардії царя. Озброєні перси були списами (коротшими від грецьких), луками і кинджалами, їх тіло захищав короткий лускатий панцир і плетений щит, обтягнутий шкірою. Деякі кіннотники мали металеві шоломи. На відміну від грецьких гоплітів, воїни Ксеркса мали тільки легке озброєння, у "безсмертних" воно відрізнялося тільки багатством оздоблення.
Серед грецьких міст не було єдності. Одні вважали, що треба захищати північну Грецію, інші – вузький Фермопільський прохід – ключ до середньої Греції і Афін. Спартанці споруджували стіну на Коринфському перешийку, прагнучи не допустити ворога на півострів Пелопоннес. Тому на пропозицію афінян погодилися неохоче: охороняти Фермопіли відправилися 300 воїнів на чолі із царем Леонідом. Всі розуміли, що вони йдуть на вірну смерть. Розумів це і Леонід – він узяв у похід лише тих спартанців, котрі вже мали синів. Момент відходу війська був трагічним: хтось із спартанської знаті у відчаї гукнув Леоніду:
– Візьми хоч тисячу!
– Для перемоги і тисячі не вистачить, а для смерті досить і трьохсот, – була відповідь.
Answers & Comments
Verified answer
Ответ:
Може правильно буде " Для перемоги і тисячі не вистачить,а для смерті досить і трьохсот"?
"Для смерті вистачить і трьохсот" - 2495 років тому відбулася Фермопільська битва
Після перемоги біля Марафона Греція прожила 10 блаженних років без війни із могутньою Персією. Європейці думали, що поразка вгамувала персів назавжди. Однак насправді азіати лише накопичували сили.
Невдовзі після Марафону помер цар Дарій. Його наступником став син Ксеркс. Кілька років він витратив на боротьбу із суперниками за трон. Зміцнившись, згадав про Грецію, яка завдала його батькові такої болючої поразки.
480 року до нашої ери посли Ксеркса з'явилися в грецьких містах з вимогою про капітуляцію. Це був шок. З жаху греки здавалися на милість могутньому володарю Азії. Лише декілька міст відкинули пропозицію дати перському царю "землі й води". Серед них були наймогутніші – Афіни й Спарта. У Спарті послів вкинули до криниці, порадивши взяти собі там стільки завгодно землі й води. Афіняни теж убили послів, але попутно відправили разом із ними перекладача, "який спаплюжив грецьку мову перекладом такої мерзенної пропозиції".
Фермопіли.
Замість морського шляху наступу Ксеркс обрав сухопутний. З Малої Азії через протоку Геллеспонт (ширина у найвужчому місці 1 кілометр 300 метрів) цар наказав збудувати міст. Однак буря розвалила його. Ксеркс наказав бити море батогами. Триста осіб нещадно сікли невдячну протоку. Невдовзі будівельникам відрубали голови й звели новий міст.
Перський цар вів із собою величезну армію. Греки-сучасники називали цифру в 1 мільйон 700 тисяч воїнів. Це було перебільшенням. Насправді армада Дарія нараховувала 200 тисяч військових. Найбільш боєздатною частиною була гвардія "безсмертних" – загін у 10 тисяч воїнів особистої гвардії царя. Озброєні перси були списами (коротшими від грецьких), луками і кинджалами, їх тіло захищав короткий лускатий панцир і плетений щит, обтягнутий шкірою. Деякі кіннотники мали металеві шоломи. На відміну від грецьких гоплітів, воїни Ксеркса мали тільки легке озброєння, у "безсмертних" воно відрізнялося тільки багатством оздоблення.
Серед грецьких міст не було єдності. Одні вважали, що треба захищати північну Грецію, інші – вузький Фермопільський прохід – ключ до середньої Греції і Афін. Спартанці споруджували стіну на Коринфському перешийку, прагнучи не допустити ворога на півострів Пелопоннес. Тому на пропозицію афінян погодилися неохоче: охороняти Фермопіли відправилися 300 воїнів на чолі із царем Леонідом. Всі розуміли, що вони йдуть на вірну смерть. Розумів це і Леонід – він узяв у похід лише тих спартанців, котрі вже мали синів. Момент відходу війська був трагічним: хтось із спартанської знаті у відчаї гукнув Леоніду:
– Візьми хоч тисячу!
– Для перемоги і тисячі не вистачить, а для смерті досить і трьохсот, – була відповідь.