Художні образи-символи твору «О слово рідне! Орле скутий!»
людей: ліричний герой — людина-патріот, яка любить рідну мову й займає активну громадянську позицію;
діти — українці, які відцуралися рідного слова; чужинці;
природи: орел, дерева, зорі, Дніпро, сонце, дощі;
предметів і явищ: слово; шум, музика, спів, рев, меч.
Символічні образи: скутий орел (символ великої сили й свободи, яка неприродно скута); сонце (символ нового життя); судні дощі (символ покари за гріх безпам’ятства); меч (символ сили слова).
Композиція (зміст): ліричний герой звертається до слова, називаючи його скутим орлом — говорить, що слово чужинцям кинутого на сміх безпам’ятними дітьми — показує красу слова — звертається до слова бути його мечем, сонцем, дощем судним для краю рідного.
Answers & Comments
Ответ:ьАвтор – Олександр Олесь
Рік написання – 1907
Рід літератури – лірика.
Вид лірики – патріотична
Жанр «О слово рідне! Орле скутий!»: ліричний вірш.
За жанром це – медитація, історико-філософське осмислення ролі рідного слова, загалом митця в історичній долі народу.
Художній напрям, стиль: модернізм, символізм.
Тема: любов до рідної мови і заклик до її збереження.
Ідея: рідне слово має стати духовною зброєю народу.
Мотиви: «сила слова», «національне безпам’ятство», «краса слова», «слово — зброя»; «місія митця».
віршовий розмір: чотиристопний ямб.
Римування: кільцеве
Художні засоби виразності:
алітерація;
епітет;
порівняння;
метафора;
метонімія;
риторичне звертання та оклики – ,
риторичне заперечення.
риторичні.
Художні образи-символи твору «О слово рідне! Орле скутий!»
людей: ліричний герой — людина-патріот, яка любить рідну мову й займає активну громадянську позицію;
діти — українці, які відцуралися рідного слова; чужинці;
природи: орел, дерева, зорі, Дніпро, сонце, дощі;
предметів і явищ: слово; шум, музика, спів, рев, меч.
Символічні образи: скутий орел (символ великої сили й свободи, яка неприродно скута); сонце (символ нового життя); судні дощі (символ покари за гріх безпам’ятства); меч (символ сили слова).
Композиція (зміст): ліричний герой звертається до слова, називаючи його скутим орлом — говорить, що слово чужинцям кинутого на сміх безпам’ятними дітьми — показує красу слова — звертається до слова бути його мечем, сонцем, дощем судним для краю рідного.
Объяснение: