Відповідь:

Можна почати з погоди, типу "Погода - спонтана, непердбачувана, мінлива і загадкова. То спека, то холод, то вітер, то дощ."

А потім продовжити цим 'Незалежно від пори роки завжи можемо спостерігати природне явище, як дощ. В спеку, від якої хочеться сховатись, ми з нетерпінням чекаємо на літній проходний дощик, на кожну краплинку. Коли небо повністю не вкрите хмаринками і сонце світить - кожна краплинка  наче переливається усіма барвами веселки. Осінню часто пасморно та мокро, але коли у жовтні до нас приходить бабине літо, ми попадаємо у казку. Від осіннього, золотого листя кожна краплинка дощу наче яскраве золото, яке падає з неба. Зимою краплинки перетворюються на сніжинки. Але у плюсову погоду дощик залишається дощиком, який крапаючи на землю "роз'їдає" сніг на землі. Але дякуючи цьому, наш грунт збагачується водою, для нього кожна краплинка важлива. Весні раді абсолютно всі. Після дощику трава відразу зазеленіє яскравими фарбами і підіймається вгору.  Квіти розкривають всі свої пелюсточки, щоб кожною частинкою листочка наповнитися такою важливою для них краплинкою....  '

І закінчити 'Можна годинами спостерігати як горить вогонь, та як йде дощ. '