Твір вражає болем від втрат. Але не тільки цим. Він вражає й вірою в перемогу, готовністю захистити інших навіть ціною власного життя. Так дід Савка та дід Платон і вчинили,- вони потопили фашистів, аби захистити хоча б тих хлопців, яких перевезли останніми. Вони не лише на словах говорили про віру в перемогу, про вірність, - вони підтвердили ці слова власним життям. А це вражає набагато більше, ніж патріотичні промови.