Ответ:

Вийшли зрання на гуляння

Українські діти,

Їх стрічали і вітали

Українські квіти.

Ось волошки, сонні трошки,

Синім шовком шиті,

Ясноокі, чисто вмиті,

Розбрелись по житі.

Ось рожева конюшина,

А на ній і комашина,

Що, не дивлячись на ранок,

Їсть солодке на сніданок.

А чиї ж то голосочки?

То видзвонюють дзвіночки.

То вони, як телефон,

Розганяють квітам сон:

"Дзень-дзень! День!

Вставайте, квіти:

Йдуть до нас веселі діти!"

Розбрелись по полю діти –

Більші, менші і малі –

Молоді яскраві квіти

Української землі.

Объяснение: звертання я не знайшов, вибач.

постав пж коронку