Відповідь:

Пояснення:

Модерністська література була характерна своїми новаторськими та експериментальними підходами до написання творів. Ця література здебільшого спирається на підсвідомі та ірраціональні елементи.

Наприклад, в творчості Райнера Марії Рільке зустрічається використання сюрреалістичних образів та метафор, що дозволяє створити враження таємниці та неясності. У поезії Поля Аполлінера присутнім є використання символів та асоціацій, що сприяє створенню враження дезорієнтації та хаосу. У творчості Федеріко Гарсія Лорки було використано мотиви сновидінь та міфології, що створює враження загадковості та містики.

Ці підсвідомі та ірраціональні елементи використовуються для вираження емоцій, думок та переживань авторів. Такі елементи дають змогу змінити традиційний підхід до літератури та виразити своє бачення світу через нестандартний спосіб.

Таким чином, можна зробити висновок, що твори модернової доби спираються на підсвідоме та ірраціональне для того, щоб зробити враження загадковості, таємниці, неясності, дезорієнтації та містики. Використання таких елементів дає змогу виразити емоції та переживання авторів в нестандартний та оригінальний спосіб.

Твори модернової доби, особливо поезія, відрізняються від попередніх епох своєю складністю та неочевидністю змісту. Така складність виникає з використання підсвідомих та ірраціональних елементів, що робить твори глибшими та багатшими.

Один із провідних представників модерністської поезії Райнер Марія Рільке, у своїх віршах нерідко використовував сни та ірраціональні образи. У знаменитому циклі віршів "Сонети до Орфея" він описує відвідування світу померлих, який символізує підсвідомість. У цих віршах ми можемо побачити різні архетипи, такі як материнство, життя та смерть, які мають глибокі корені в колективній підсвідомості.

Інший представник модернізму, Гійом Аполлінер, відомий своїм використанням ірраціональних образів у своїй поезії. У своїх віршах він експериментує з мовою та структурою, використовуючи різні ритми та метрики, що створює ефект нерівномірності та випадковості, який знову ж таки відображає ірраціональну природу світу.

Іспанський поет Федеріко Гарсія Лорка також відомий своїм використанням ірраціональних образів та архетипів. У своїх віршах він зображує глибинні емоції та почуття, що не завжди можна виразити прямими словами. Його поезія пов'язана з андалузькою культурою, традиціями.