1. Червоно-жовті грунти - це грунти, що поширені на південному заході України. Вони мають яскраво-жовте або червоне забарвлення, що свідчить про високий вміст заліза в ґрунті. Ці грунти добре зберігають вологу і мають добре розвинену структуру.

2. Сіроземи - це грунти, які мають сіру або коричневу колірну гаму та зустрічаються в південній та південно-східній частині України. Вони мають високий вміст гумусу та мінеральних речовин, що сприяє високому рівню родючості.

3. Чорноземи - це найбільш розповсюджені грунти в Україні. Вони мають чорний колір та високий вміст гумусу, що забезпечує високу родючість цих грунтів. Чорноземи знаходяться на південному заході, південному сході та центрі України.

4. Підзолисті грунти - це грунти, що відносяться до кислих грунтів та поширені в північній та західній частині України. Вони мають високий вміст кислот та низький рівень родючості. Оскільки ці грунти слабо затримують вологу, то вони не є дуже підходящими для землеробства.

5. Бурі лісові грунти - це грунти, що поширені на півночі та заході України. Вони мають світло-буре забарвлення та середній рівень родючості. Ці грунти часто використовують для лісогосподарських цілей.

6. Тундрові глейові грунти - є найбільш поширеними в тундрах та болотистих районах. Характеризуються низьким вмістом органічної речовини та високим вмістом води. У зв'язку з низькою температурою грунтів у тундрі, процеси гумусоутворення відбуваються повільно.

У кожного типу грунту є свої особливості та застосування. Наприклад, чорноземи мають високу родючість, тому використовуються для сільського господарства. Підзолисті грунти відносно бідні на мінеральні речовини, тому для землеробства їх використовують після застосування добрив. Бурі лісові грунти використовують для лісогосподарських цілей, а тундрові глейові грунти мають значення для мисливства та збирання ягід.