ЖІНОЧІ ОБРАЗИ. Чоловік і жінка — дві половини одного цілого. Без жінок нікому було б надихати чоловіків на подвиги й мистецтво. Саме жінка надає сенсу чоловікам у їхніх вчинках, вона кохає, чекає та піклується про свого лицаря. «У серці жінки зосереджені її душа та розум», — стверджує В. Скотт. Саме в романі цього «шотландського чарівника слова» «Айвенго» є найпривабливіші жіночі образи. Це — леді Ровена та єврейка Ребека. О. С. Пушкін, прочитавши роман, так писав про цих чудових героїв: «У душі Ровени горить чистий вогонь святості й шляхетності. А Ребеку відрізняє палка віра й високе почуття власної гідності».Леді Ровена — онучка саксонського короля Альфреда, після смерті батька виховувалася в родині Седріка Роттервудського. Вродлива й розумна красуня була коханою мужнього лицаря Айвенго, це вона «поклала на схилену голову лицаря чудовий вінок переможця» на турнірі. Ровена вважала, що «ніколи вінець лицарства не був покладений на достойніше чоло». Звичайно, на її почуття очікують випробування долі: викрадення Морісом де Брасі з метою одруження, полон і чудовий порятунок, щасливе весілля із коханим Айвенго. Під час полону Ровена поводиться гідно, хоробро й гордо. Це справжня королева розуму й серця. Доля зводить її із єврейкою Ребекою, яка допомогла пораненому лицарю Айвенго. Ребека — справжня донька свого народу. «Вона трималася з гордовитою скромністю, ніби підкоряючись несприятливим обставинам, в які поставила її приналежність до зневажуваного племені, але вона усвідомлювала себе гідною кращого становища». Ребека має здібності в лікарській справі, допомагаючи таким чином Айвенго. Перебуваючи в полоні барона де Брасі, мужня дівчина поводиться гідно. В неї закохується храмовник Бріан де Буагільбер, бо знайшов у Ребеці споріднену душу. Але різні віри та національна приналежність заважають їхньому коханню. Дивом врятувавшись від судового вироку, Ребека стає черницею.Обидві дівчини багаті й вродливі, добрі й розумні, але мають різні долі. Тільки розум і душа поєднуються в їхніх серцях, тому можна стверджувати без вагань, що змальовані в романі В. Скотта «Айвенго» ясіночі образи — ідеали справжніх жінок.
Answers & Comments
Verified answer
Ответ:
ЖІНОЧІ ОБРАЗИ. Чоловік і жінка — дві половини одного цілого. Без жінок нікому було б надихати чоловіків на подвиги й мистецтво. Саме жінка надає сенсу чоловікам у їхніх вчинках, вона кохає, чекає та піклується про свого лицаря. «У серці жінки зосереджені її душа та розум», — стверджує В. Скотт. Саме в романі цього «шотландського чарівника слова» «Айвенго» є найпривабливіші жіночі образи. Це — леді Ровена та єврейка Ребека. О. С. Пушкін, прочитавши роман, так писав про цих чудових героїв: «У душі Ровени горить чистий вогонь святості й шляхетності. А Ребеку відрізняє палка віра й високе почуття власної гідності».Леді Ровена — онучка саксонського короля Альфреда, після смерті батька виховувалася в родині Седріка Роттервудського. Вродлива й розумна красуня була коханою мужнього лицаря Айвенго, це вона «поклала на схилену голову лицаря чудовий вінок переможця» на турнірі. Ровена вважала, що «ніколи вінець лицарства не був покладений на достойніше чоло». Звичайно, на її почуття очікують випробування долі: викрадення Морісом де Брасі з метою одруження, полон і чудовий порятунок, щасливе весілля із коханим Айвенго. Під час полону Ровена поводиться гідно, хоробро й гордо. Це справжня королева розуму й серця. Доля зводить її із єврейкою Ребекою, яка допомогла пораненому лицарю Айвенго. Ребека — справжня донька свого народу. «Вона трималася з гордовитою скромністю, ніби підкоряючись несприятливим обставинам, в які поставила її приналежність до зневажуваного племені, але вона усвідомлювала себе гідною кращого становища». Ребека має здібності в лікарській справі, допомагаючи таким чином Айвенго. Перебуваючи в полоні барона де Брасі, мужня дівчина поводиться гідно. В неї закохується храмовник Бріан де Буагільбер, бо знайшов у Ребеці споріднену душу. Але різні віри та національна приналежність заважають їхньому коханню. Дивом врятувавшись від судового вироку, Ребека стає черницею.Обидві дівчини багаті й вродливі, добрі й розумні, але мають різні долі. Тільки розум і душа поєднуються в їхніх серцях, тому можна стверджувати без вагань, що змальовані в романі В. Скотта «Айвенго» ясіночі образи — ідеали справжніх жінок.