Якщо позика не поверталася, позикодавець міг використовувати різні способи стягнення боргу. Одним із поширених методів було накладення арешту на заставу, яка використовувалася для забезпечення кредиту. Наприклад, якщо позичальник використовував свій будинок як заставу для позики, позикодавець міг звернути стягнення на будинок і продати його, щоб повернути борг. Якщо позичальник не мав застави, позикодавець міг звернутися до суду, щоб спробувати стягнути борг. Це може включати отримання рішення суду про накладення арешту на заробітну плату позичальника, арешт його активів або накладення арешту на його майно. У крайньому випадку позичальник може бути оголошений банкрутом, а його активи ліквідовані для погашення боргів.