план до тексту Зі світанком мати вставала і розпочинала свої ранкові обов'язки. Вона вмивалася, одягалася у чисту сорочку та вишитий фартух, а потім сідала на лежанку. Я ще був напівсонним, але чув, як мати тихенько говорила прикмету про святець, що з'являється, коли тільки починає світати. У кімнаті засвітилися живі вогники від потріскуючих дрівцят у печі, а гогот полум'я змушував піднімати голос.
Поки мати готувала сніданок, вона також місила тісто. Це було цікаве заняття, коли її руки ніколи не зупинялися, а тісто крутилось та мішалось у діжі. І коли воно нарешті ставало таким в'язким, що важко було продовжувати роботу, мати призупиняла місіння, щоб погодувати родину.
Після сніданку батько йшов на роботу, а я біг на город, щоб наламати капустяних листків. Після повернення додому я бачив, як в оселі поширювався приємний аромат свіжого хліба. Мати була весь час зайнята, витягуючи опецьок тіста, і перетворюючи його на круглу, наче сонце, паляницю. Я не міг відволіктися від того, як вона вправно формувала паляницю та клала її на рушник. Тим часом я підготовлював печ до випікання.
Під час процесу випікання, мати клала кожну паляницю на лопату з капустяним листом, що був змащений олією або присипаний борошном. Потім вона поміщала хлібину до печі, де вона знаходила своє місце між рештою паляниць. Чекали майже годину, поки хліб згорне та набуде золотистого кольору.