Відповідь:

Пояснення:Вітерець летів низько над полем, обіймаючи стебла жита і струни моєї душі. Навколо мене була рідна земля, земля моїх предків і земля моєї мрії про мир. Серед співу пташок і шелесту високої трави я відчував себе оборонцем цієї рідної землі.

Мене кликали на війну, але я не прагнув військової слави. Моя боротьба була не на полі бою, а на полях і луках, де кожна коса робила свою роботу. Я був оборонцем тих, хто поклав на мене надію на врожай.

Пісні про моїх предків, які гартувалися від років неволі, завжди звучали в моїй душі. Їхні зусилля, їхня сила волі стала моєю найкращою зброєю. Я був оборонцем історії, яка виткана в кожному клаптику землі, в кожному колоску пшениці.

І хоча війна змушувала нас брати до рук мечі, моя головна боротьба була за те, щоб наші діти росли на цій землі в мирі і щасливо. Тож я обороняв цю рідну землю від голоду та невігластву, від втрати і забуття.

І вітерець летів низько над полем, а я відчував, що ця земля вдячна мені за мою оборону. Вона не горіла вогнем війни, а розцвітала в співі пташок і запаху квітів. І я був щасливим оборонцем рідної землі, що жив і співав разом з нею.