Право власності – це система правових норм, які регулюють відносини щодо володіння, користування та розпорядження майном його власником
Право користування у суб'єктивному значенні — це закріплена нормами права (тобто юридично забезпечена) можливість добування корисних властивостей речі для задоволення потреб власника чи інших осіб.
Розпоряядження— можливість власника речі визначати її фактичну і юридичну долю. Одна з трьох класичних правомочностей власника (поряд з володінням і користуванням).
В об'єктивному значенні право власності – це право суб'єкта володіти, користуватися та розпоряджатися належними йому матеріальними благами на власний розсуд у межах закону.
Право користування – встановлена законом можливість отримати корисні властивості (доходи, плоди) з речі, майна через її виробничу експлуатацію чи особисте споживання. Право розпорядження – встановлена законом можливість визначення юридичної долі речі (через її відчуження, дарування, знищення та ін..)
Розпорядження (лат. ius abutendi; також право розпорядження) — можливість власника речі визначати її фактичну і юридичну долю. Одна з трьох класичних правомочностей власника (поряд з володінням і користуванням).
Answers & Comments
Ответ:
Право власності – це система правових норм, які регулюють відносини щодо володіння, користування та розпорядження майном його власником
Право користування у суб'єктивному значенні — це закріплена нормами права (тобто юридично забезпечена) можливість добування корисних властивостей речі для задоволення потреб власника чи інших осіб.
Розпоряядження— можливість власника речі визначати її фактичну і юридичну долю. Одна з трьох класичних правомочностей власника (поряд з володінням і користуванням).
Verified answer
Ответ:
якщо я вам допоміг, прошу кращу відповідь!!!)
Объяснение:
В об'єктивному значенні право власності – це право суб'єкта володіти, користуватися та розпоряджатися належними йому матеріальними благами на власний розсуд у межах закону.
Право користування – встановлена законом можливість отримати корисні властивості (доходи, плоди) з речі, майна через її виробничу експлуатацію чи особисте споживання. Право розпорядження – встановлена законом можливість визначення юридичної долі речі (через її відчуження, дарування, знищення та ін..)
Розпорядження (лат. ius abutendi; також право розпорядження) — можливість власника речі визначати її фактичну і юридичну долю. Одна з трьох класичних правомочностей власника (поряд з володінням і користуванням).