В українській мові апостроф використовується для позначення апофонічних (протиставних) голосних. Апостроф вказує на розділення голосних звуків, які знаходяться поряд, але вимовляються окремо.
У словах "б'ється", "п'ять", "в'юн", "м'яч", "верф'ю" апостроф використовується, оскільки після голосних звуків "б", "п", "в", "м", "ф" слідують інші голосні звуки, і вони розділяються апострофом, щоб зберегти їхню окрему вимову.
У словах "рутвяний", "духмяний", "цвяшок", "морквяний" апостроф не використовується, оскільки після голосних звуків "тв", "хм", "ш", "кв" не слідують інші голосні звуки. У цих випадках вимова цих голосних звуків не змінюється, тому апостроф не потрібний.
Використання апострофа залежить від особливостей вимови окремих слів і їхньої графіки, і не всі слова з апофонічними голосними потребують використання апострофа.
Answers & Comments
Відповідь:
Пояснення:
В українській мові апостроф використовується для позначення апофонічних (протиставних) голосних. Апостроф вказує на розділення голосних звуків, які знаходяться поряд, але вимовляються окремо.
У словах "б'ється", "п'ять", "в'юн", "м'яч", "верф'ю" апостроф використовується, оскільки після голосних звуків "б", "п", "в", "м", "ф" слідують інші голосні звуки, і вони розділяються апострофом, щоб зберегти їхню окрему вимову.
У словах "рутвяний", "духмяний", "цвяшок", "морквяний" апостроф не використовується, оскільки після голосних звуків "тв", "хм", "ш", "кв" не слідують інші голосні звуки. У цих випадках вимова цих голосних звуків не змінюється, тому апостроф не потрібний.
Використання апострофа залежить від особливостей вимови окремих слів і їхньої графіки, і не всі слова з апофонічними голосними потребують використання апострофа.