Відповідь:Мова — це голос народу, його душа. Це не просто засіб спілкування та передачі інформації. Практично кожен народ має свою мову. Мова розвивається разом з ним, вбирає його історію, характер і всі його особливості. Народ, який втратив або забув свою мову, найчастіше втрачає і самоідентичність.

Великі поети й письменники складали свої твори рідною мовою. Адже саме нею найлегше передати власні думки й почуття. Перше слово, перше речення дитина вимовляє рідною мовою. Це мова його батьків, бабусь і дідусів, попередніх поколінь. За допомогою слова дитина вчиться пізнавати світ, висловлювати свої потреби та думки.

Кожне покоління привносить у мову щось нове, доповнює та розвиває її. Світ змінюється, з’являються нові поняття, явища та предмети. Таким чином, мова завжди йде «в ногу з часом». Вона завжди готова до змін і доповнень.

Водночас мова зберігає для нас досвід, знання та особливості минулого. Звичайно, багато слів з часом застарівають, а деякі й зовсім йдуть з активного використання. Але все ж основа завжди залишається з нами.

Тому так важливо не тільки любити свою рідну мову, а й намагатися вивчити її якнайкраще. Це, на мій погляд, один зі способів пізнати та зрозуміти себе, свій народ і свою країну, проявити власний патріотизм.

Пояснення:Ось такий?