Ответ:
Позначимо точку перетину прямих EF і AC як X.
Оскільки EF і AC паралельні, то у відповідних кутах між ними ми можемо застосувати теорему про паралельність прямих. Зокрема, ми бачимо, що:
∠EAX = ∠EXF (за внутрішньою кутовою властивістю паралельних прямих).
Тепер давайте розглянемо чотирикутник AEXF. У цьому чотирикутнику ми маємо:
∠EAX + ∠AXF + ∠XFE + ∠EXF = 360° (сума кутів у чотирикутнику).
Знаючи, що ∠EAX = ∠EXF (за вищезазначеним), ми можемо підставити це в рівняння:
∠EAX + ∠AXF + ∠XFE + ∠EAX = 360°.
2∠EAX + ∠AXF + ∠XFE = 360°.
Тепер ми звертаємо увагу на трикутник XEF, де:
∠XFE + ∠EXF + ∠AXF = 180° (сума кутів у трикутнику).
Ми можемо підставити це в попереднє рівняння:
2∠EAX + 180° = 360°.
2∠EAX = 360° - 180°.
2∠EAX = 180°.
∠EAX = 90°.
Таким чином, ми показали, що в чотирикутнику AEXF кут ∠EAX дорівнює 90°, що свідчить про те, що точки A, E і X лежать на одному колу з діаметром AX.
Тепер розглянемо трикутник ABD. Оскільки точка X лежить на колу з діаметром BD, то ∠AXB також дорівнює 90° (колінеарність точок A, X і B).
Отже, ми показали, що ∠AXB = 90°. Тепер звернімо увагу на трикутник XBM. У цьому трикутнику ми маємо:
∠AXB + ∠XBM + ∠BXM = 180° (сума кутів у трикутнику).
Підставимо значення ∠AXB = 90°:
90° + ∠XBM + ∠BXM = 180°
∠XBM + ∠BXM = 180° - 90°.
∠XBM + ∠BXM = 90°.
Таким чином, у трикутнику XBM сума кутів ∠XBM і ∠BXM дорівнює 90°, що свідчить про те, що цей трикутник є прямокутним.
Отже, ми довели, що трикутник XBM є прямокутним трикутником.
Copyright © 2024 SCHOLAR.TIPS - All rights reserved.
Answers & Comments
Ответ:
Позначимо точку перетину прямих EF і AC як X.
Оскільки EF і AC паралельні, то у відповідних кутах між ними ми можемо застосувати теорему про паралельність прямих. Зокрема, ми бачимо, що:
∠EAX = ∠EXF (за внутрішньою кутовою властивістю паралельних прямих).
Тепер давайте розглянемо чотирикутник AEXF. У цьому чотирикутнику ми маємо:
∠EAX + ∠AXF + ∠XFE + ∠EXF = 360° (сума кутів у чотирикутнику).
Знаючи, що ∠EAX = ∠EXF (за вищезазначеним), ми можемо підставити це в рівняння:
∠EAX + ∠AXF + ∠XFE + ∠EAX = 360°.
2∠EAX + ∠AXF + ∠XFE = 360°.
Тепер ми звертаємо увагу на трикутник XEF, де:
∠XFE + ∠EXF + ∠AXF = 180° (сума кутів у трикутнику).
Ми можемо підставити це в попереднє рівняння:
2∠EAX + 180° = 360°.
2∠EAX = 360° - 180°.
2∠EAX = 180°.
∠EAX = 90°.
Таким чином, ми показали, що в чотирикутнику AEXF кут ∠EAX дорівнює 90°, що свідчить про те, що точки A, E і X лежать на одному колу з діаметром AX.
Тепер розглянемо трикутник ABD. Оскільки точка X лежить на колу з діаметром BD, то ∠AXB також дорівнює 90° (колінеарність точок A, X і B).
Отже, ми показали, що ∠AXB = 90°. Тепер звернімо увагу на трикутник XBM. У цьому трикутнику ми маємо:
∠AXB + ∠XBM + ∠BXM = 180° (сума кутів у трикутнику).
Підставимо значення ∠AXB = 90°:
90° + ∠XBM + ∠BXM = 180°
∠XBM + ∠BXM = 180° - 90°.
∠XBM + ∠BXM = 90°.
Таким чином, у трикутнику XBM сума кутів ∠XBM і ∠BXM дорівнює 90°, що свідчить про те, що цей трикутник є прямокутним.
Отже, ми довели, що трикутник XBM є прямокутним трикутником.