Соломія – волелюбна, у боротьбі за волю вона виявляє справжній героїзм, рішучість і наполегливість. Загубившись у плавнях, ця ніжка і безстрашна жінка не опустила рук у розпачі, а “зібрала свою енергію, всю силу волі, всю міць тіла і йшла уперто й завзято, з вірою, що її широкі і високі груди зламають усі перешкоди”. Вольовий і сміливий характер Соломії автор характеризує так: “спокійною, грізно-спокійною” з’явилась Соломія до турецької жандармерії; такою ж “спокійною” вона й вийшла зі страшною звісткою, що Остапа передадуть російській владі.

Соломія здатна на самопожертву заради коханого, навіть, як пише М. Коцюбинський, “ладна піти на видиму смерть” заради Остапа. Вона може мерзнути сама, але не вийме з-під його голови своєї одежі. Голодує сама, та завжди приносить хворому кращу їжу. Саме Соломія складає сміливий план порятунку Остапа і береться виконувати його рішуче і розумно.)