Пан Кабан прийшов додому,

О дев`ятій через втому,

Став швиденько роздягатись,

Та до столу накривати.

Минуло декілько хвилин,

Отакий готовий млин!

Думати багато пан не став,

Економити також він не жагав,

Ринувся він в туж мить до столу

Наче не їв він зроду,

І швиденько він все з'їв.

Зголоднів пан не на жарт, та

Мабуть той Кабан так зголоднів, що можливо й хату б з'їв!