lera06061992
Тема: роздуми ліричного героя про те, що людське життя для історії — цетільки мить, для людини — піт праці і кров боротьби, це радощі йстраждання ,і про них навряд чи напишуть майбутні історики
Ідея: засудження тих істориків, які забувають уроки життя, кому навідстані все здається простим, зрозумілим, і тому їм легко писати «рядкихолодних слів» про часи громадянської війни; возвеличення подвигу тих,хто скроплював землю своєю кров’ю, віддавав душу боротьбі за волю ісправедливість.
Основна думка: людське життя - це живий біль,жива рана, і не треба її ятрити порожніми фразами. Мабуть, тількиписьменникові під силу передати людські почування, історію «підтятої»людської душі.
Жанр: громадянська лірика
Римування: перехресне
Віршований розмір:ямб
Художні особливості твору: метафори - росила землю кров, мовчи, душе епітети - рядки холодних слів, золоті далекі будні, серед родючих вільних нив, душе підтята, дідок нудний риторичні окличні речення- Наш біль — рядки холодних слів! О, золоті далекі будні Серед родючих вільних нив! Забудь про ті натхненні свята. Що в них росила землю кров! Мовчи, мовчи, душе підтята, — Агов! О, тихше! - Біль не вщух! Риторичні звертання О, золоті далекі будні Серед родючих вільних нив! Мовчи, мовчи, душе підтята, інверсія – душе підтята, дідок нудний, історики майбутні,
Людськежиття для історії — це тільки мить. А для людини — піт праці і кровборотьби, це радощі й страждання. Про них навряд чи напишуть майбутніісторики. Можливо, узагальнять словами «війна», «робітничий рух». Дляліричного ж героя поезії — це живий біль, жива рана, і не треба їїятрити порожніми фразами. Мабуть, тільки письменникові під силу передатилюдські почування, історію «підтятої» людської душі. На відстанівсе здається більш простим, зрозумілим. Тому легко буде майбутнімісторикам писати «рядки холодних слів» про часи громадянської війни. Аледля тих, хто скроплював землю своєю кров’ю, віддавав душу боротьбі, —це було життя, сповнене жаху й болю. Автор хоче, щоб нащадки, які будутьжити «серед родючих вільних нив», не забували цього.
Answers & Comments
Ідея: засудження тих істориків, які забувають уроки життя, кому навідстані все здається простим, зрозумілим, і тому їм легко писати «рядкихолодних слів» про часи громадянської війни; возвеличення подвигу тих,хто скроплював землю своєю кров’ю, віддавав душу боротьбі за волю ісправедливість.
Основна думка: людське життя - це живий біль,жива рана, і не треба її ятрити порожніми фразами. Мабуть, тількиписьменникові під силу передати людські почування, історію «підтятої»людської душі.
Жанр: громадянська лірика
Римування: перехресне
Віршований розмір:ямб
Художні особливості твору:
метафори - росила землю кров, мовчи, душе
епітети - рядки холодних слів, золоті далекі будні, серед родючих вільних нив, душе підтята, дідок нудний
риторичні окличні речення-
Наш біль — рядки холодних слів!
О, золоті далекі будні
Серед родючих вільних нив!
Забудь про ті натхненні свята.
Що в них росила землю кров!
Мовчи, мовчи, душе підтята,
— Агов!
О, тихше!
- Біль не вщух!
Риторичні звертання
О, золоті далекі будні
Серед родючих вільних нив!
Мовчи, мовчи, душе підтята,
інверсія – душе підтята, дідок нудний, історики майбутні,
Людськежиття для історії — це тільки мить. А для людини — піт праці і кровборотьби, це радощі й страждання. Про них навряд чи напишуть майбутніісторики. Можливо, узагальнять словами «війна», «робітничий рух». Дляліричного ж героя поезії — це живий біль, жива рана, і не треба їїятрити порожніми фразами. Мабуть, тільки письменникові під силу передатилюдські почування, історію «підтятої» людської душі.
На відстанівсе здається більш простим, зрозумілим. Тому легко буде майбутнімісторикам писати «рядки холодних слів» про часи громадянської війни. Аледля тих, хто скроплював землю своєю кров’ю, віддавав душу боротьбі, —це було життя, сповнене жаху й болю. Автор хоче, щоб нащадки, які будутьжити «серед родючих вільних нив», не забували цього.