Батько завжди говорив своєму синові, що в житті можна все вибрати, але не можна вибрати Батьківщину. Син не зрозумів цієї мудрості до тих пір, поки не залишив рідну країну і відправився на пошуки кращого життя за кордоном.

У новій країні син знайшов роботу, знайомих, навіть полюбив одну дівчину. Він був щасливий, але щось заважало йому насолоджуватись цими миттєвостями. Хоча він відчував, що його життя змінилося на краще, він завжди думав про рідну країну.

Син згадував своїх батьків, друзів, рідний дім і відчував, що їх не вистачає йому. Він розумів, що може мати все, що хоче, але Батьківщину вибрати не можна. Вона завжди буде його духовною родиною, де він народився і виріс, де знаходиться його коріння.

Тому син повернувся до своєї Батьківщини, де знову зустрівся з рідними та старими друзями. Він знову відчував ту особливу атмосферу, яка не може бути знайдена деінде. Син зрозумів, що його серце завжди належить його Батьківщині, і що він не може жити без неї.

Так, можна все вибрати, сину, але не можна вибрати Батьківщину. Вона завжди залишиться частиною твого життя, твоєю історією, корінням і твоїм духовним домом.