Відповідь: давньоримський державний і політичний діяч, полководець, письменник. Римський консул (59, 48, 46, 45 і 44 до н.е), диктатор (49, 48—47 і 46—44 до н. е.), великий понтифік (з 63 до н. е.). Один із найвидатніших полководців античності. Докорінно змінив політично-суспільний і культурний ландшафт стародавнього Середземномор'я і Західної Європи. Представник римського патриціанського роду Юліїв.

Народився у Римі, Римська республіка. Послідовно домігся всіх ординарних римських посад. Заробив собі ім'я на боротьбі з консервативними сенаторами оптиматами. Організував перший тріумвірат разом із Помпеєм і Крассом (60 до н. е.). Більше восьми років провів у Галльській війні (з 58 до н. е.), приєднавши до республіки Галлію, західний берег Рейну і частину Британії. Розпочав громадянську війну (49—45 до н. е.) через протистояння з Сенатом. Розбив опозицію на чолі з Помпеєм в Італії, Іспанії (двічі), Греції та Африці, а також розгромив війська їхніх союзників у Єгипті та Понті. Після перемоги став диктатором. Прийняв почесний титул «імператора», що став частиною його імені, однак відмовився від влади стародавніх римських царів. Провів ряд важливих реформ. Убитий в Римі сенаторами-заколотниками на чолі з Брутом[15]. Його племінник Октавіан Август отримав за заповітом більшу частину спадщини і згодом став першим римським імператором. До Цезаря по-різному ставилися при житті, і ця традиція збереглася в Римській імперії: його ім'я всіляко відбілювали прихильники правителів, а опозиціонери вихваляли його жертв і змовників. Дуже популярною була особистість Цезаря в Середні століття і в Новий час. Крім політичної і військової діяльності, Цезар відомий і як літератор. Завдяки простоті та ясності стилю, його твори вважаються класикою давньоримської літератури і використовуються при навчанні латинської мови. Від імені Юлія Цезаря походять титули цісар, кайзер та цар, а також назва сьомого місяця року (українською — липня) в багатьох європейських мовах (наприклад, англійською — англ. July).

Пояснення:

Ответ:

Олександр Македонський (356 - 323 роки до н.е.) — македонський цар, полководець, творець світової держави, що розпалася після його смерті. Всього лише за 11 років (334-323 рр.до н. е.) він змінив світ. У західній історіографії більш відомий як Олександр Великий. Ще в античності за Олександром закріпилася слава одного з найбільших полководців в історії. У 336 До н. е. Філіп був убитий своїм охоронцем Павсанієм. При вступі на трон Олександр насамперед розправився з передбачуваними учасниками змови проти його батька і, за македонською традицією, з іншими можливими суперниками. Як правило, вони звинувачувалися в змові і діях за завданням Персії. Він навіть стратив свого двоюрідного брата. Знать і Македонський народ Олександр залучив на свій бік скасуванням податків. При цьому скарбниця після правління Філіпа була практично порожня, а борги досягали 500 талантів.

При звістці про смерть Філіпа багато хто спробував скористатися складною ситуацією. Повстали фракійські та іллірійські племена, в Афінах активізувалися противники Македонського панування, а Фіви і деякі інші грецькі поліси спробували вигнати залишені Філіпом гарнізони і послабити вплив Македонії. Однак Олександр втихомирив ситуацію, підтвердивши раніше укладений договір з греками, який декларував їх повний суверенітет. Олександр був саме тією людиною, яка змогла правильно розпорядитися цією армією. У величезної неповороткої армії персів не було жодного шансу проти македонців. Під час битви при Гавгамелах Олександр, виявивши, що перси покрили поле бою шипами проти кінноти, здійснив тактичний маневр, що змусив ворожу армію розділитися, після чого македонська кіннота, уникнувши шипів, атакувала позиції перського царя. Крім того, Олександр міг довіряти своїм полководцям і своїй армії, яка пішла за ним на край світу. Однак же володарем світу Олександра Македонського зробила не армія, а, перш за все, його політика. Його влада ґрунтувалася не на догмах, а на тверезому аналізі наявних умов і на пошуку практичних рішень. Саме керуючись практичними міркуваннями, Олександр перейняв багато з системи управління Перської імперії.

Объяснение: