ПРИТЧА ПРО ДВА КОРЖИ Одна індійська жінка з бідної сім’ї щоранку пекла два коржі. Один для сім’ї, а другий, додатковий, для випадкового перехожого. Другий корж жінка завжди клала на підвіконня, і будь-хто, хто проходив повз міг його взяти. Кожен день, коли жінка клала корж на підвіконня, вона проголошувала молитву за свого сина, який пішов з дому шукати кращої долі. Протягом багатьох місяців мати нічого не знала про свого хлопчика і завжди молилася про його благополучне повернення. Незабаром вона помітила, що якийсь горбань приходить кожен день і забирає її другий корж. Але замість слів подяки, він тільки бурмотів: «Зло, яке Ви робите, залишається з Вами, а добро повертається!» Не отримуючи очікуваних слів подяки, жінка відчувала себе обдуреною. «Кожен день цей горбань вимовляє одне і те ж! Але що ж він має на увазі?» І одного разу, будучи особливо роздратованою, вона вирішила покінчити з цим. «Я позбудуся цього противного горбаня!», – сказала вона сама до себе, а потім додала oтpути в корж. Але коли вона зібралася покласти його на підвіконня, то руки жінки затремтіли. «Що ж я роблю?» – подумала вона, і негайно викинула отpуйний корж в вогонь, приготувавши інший, і поклала його на п поідвіконня. Горбань, як зазвичай, взяв корж та пробурмотів свої зазубрені слова: «Злo, яке Ви робите, залишається з Вами, а добро повертається!» А потім пішов, не підозрюючи про бурхливі емоції, які кипіли всередині жінки. У той же вечір хтось постукав у двері. Коли жінка їх відкрила, вона побачила свого сина, який стояв у дверях. Виглядав він жаxливо: голодний, худий, слабкий, в порваному одязі. «Мамо, мамо, це просто чудо, що я повернувся! Я був від будинку всього лише на відстані однієї милі, але був такий голодний, що втратив свідoмість. Я, напевно, помep би, але у той момент якийсь старий горбань проходив повз і віддав мені свій корж. Він сказав, що це була його єдина їжа на цілий день, але він бачить, що я потребую її ній більше, ніж він». Коли мати почула ці слова, її обличчя зблідло, і вона притулилася до дверей, щоб не впасти. Вона згадала отpуєний ранковий корж. Якби вона не спалила його в вогні, то її власний син би зaгинyв! Саме тоді жінка й зрозуміла сенс слів: «Злo, яке Ви робите, залишається з Вами, а добро повертається!»
Напишіть перелік засобів, завдяки яким до нас дійшли моральні цінності попередніх поколінь. Звідки ми знаємо, що люди завжди вшановували сім'ю, чесність, справедливість, працелюбність, вихованість?
пожалуйста это срочно 60 баллов!!
Answers & Comments
Verified answer
Історія розповідає про індійську жінку з бідної родини, яка щоранку випікає два буханці хліба: один для своєї сім'ї, а другий - для нужденного перехожого. Другу хлібину жінка завжди кладе на підвіконня, щоб кожен міг взяти, а сама молиться за свого сина, який пішов з дому в пошуках кращої долі. Щодня приходить жебрак, щоб взяти другу хлібину, але ніколи не дякує і завжди скаржиться. Жінка починає ображатися, але одного разу вирішує піти за жебраком, щоб подивитися, куди він йде. Вона дізнається, що жебрак - це її син, і він бере хліб, щоб нагодувати інших бідняків у громаді. Жінка сповнена каяття і вдячності за добрі вчинки, які вона зробила, а також щаслива від того, що возз'єдналася зі своїм сином. Мораль цієї історії полягає в тому, що добрі справи повертаються до нас, і що ми не повинні розчаровуватися через відсутність оцінки чи вдячності.