Оповідання Д. Олдріджа “Останній дюйм” – сумна і зворушлива оповідь про взаємовідносини між близькими людьми у складних обставинах. Це символічна відстань, якої було достатньо для подолання прірви між батьком та сином, знищення власного егоїзму і відчуженості дорослої людини від своєї дитини.
Вийшло так, що колишній військовий льотчик Бен залишився жити з сином, з яким у нього були досить натягнуті відносини. Він завжди розмовляв з Деві тоном наказу і приділяв хлопцю дуже мало уваги. Бен не розумів потреб свого сина і його прагнень,тому хлопець увесь час бум задумливим і сумним. Батька можна було зрозуміти, бо він примушений був багато працювати для того, щоб його сім’я жила у відносному достатку. Саме тому Бен береться за дуже небезпечну роботу – провести підводну зйомку акул на узбережжі безлюдної Акулячої бухти недалеко від Каїру. У цей політ він бере і сина, та нікому не повідомляє, де вони будуть, бо не розуміє небезпеки, на яку наражає життя свого сина і своє особисте життя. Та що казати про небезпеку, якщо Бен не розуміє навіть того, що хлопчику треба щось узяти з собою, щось їсти і пити, десь ховатися від сонця на пустельному узбережжі Акулячої бухти. З собою Бен бере лише бляшанку з консервами та пиво у розрахунку лише на себе Під час підводних зйомок трапляється біда. Акули нападають на оператора і дуже його ранять. Бену вдається врятуватися, та сил хватає лише на те, щоб дістатися берега. Щоб підняти літак у небо нічого було й думки гадати, не кажучи вже про те, щоб довести його до каїрського аеродрому. У такій жахливій ситуації десятирічному хлопчику достає сил, щоб дотягти батька до літака і усадити його поруч з пілотським місцем. І батько, і його син добре розуміли, що саме від Деві залежала їхня подальша доля. Виконуючи батьківські накази та поради, хлопчик зміг подолати усі свої страхи і забути про своє невміння поводитися з літаком. Зовсім недавно Бен намагався навчити сина їм керувати, та у батька нічого не вийшло – хлопчик заплакав від страху і не погодився вчитися. Бен про це згадав і мав великі сумніви щодо того, зуміє хлопчик підняти велику машину до неба і довести її до Каїру.Деві вдалося злетіти і вирівняти літак, та найскладніше було попереду. Найскладніше було посадити літак, бо його треба було утримувати над полосою не більше не менше, ніж на шість дюймів. І помилка лише на один дюйм могла коштувати обом їх життя. Деві це теж добре розумів і йому вдалося приземлитися на аеродромі у Каїрі без єдиної помилки, вдалося зберегти життя собі і своєму батькові.Ця подорож стала найважливішою у житті двох рідних людей, бо вона повністю змінила їх відношення. Це стало подолання відстані між ними, відстані, яка прирівнювалася одному дюйму. За час польоту вони пройшли дуже довгий і в той же час дуже короткий шлях розуміння один одного. Батько зміг зрозуміти свого сина, а син прислухався до свого батька. Вини зрозуміли почуття близької людини, і на все життя їх поєднала турбота за долю ближнього та воля до життя.В кінці оповідання Д. Олдрідж пише про думки, що турбують Бена в лікарні. Поки він проходить лікування, Бен над усе боїться втратити довіру сина, ті відносини, які виникли в повітрі, під час польоту, те єднання, яке допомогло батькові пройти найважчий дюйм на шляху до взаєморозуміння. Письменник сподівається, що батько й син не втратять можливості повного примирення. “Останній дюйм, який розділяє всіх і все, нелегко подолати…”, – так думає Бен. Він має надію пройти цей останній дюйм до серця його сина. Подолання перешкод у відносинах між дорослими та дітьми – дуже важлива річ. І недостатньо зусиль тільки з одного боку. Ці кроки батьки і діти повинні робити разом, і лише в цьому випадку можна подолати останній дюйм, найважливіший у житті кожної людини. Мабуть, саме тому Д. Олдрідж і дає таку філософську назву своєму твору.
Answers & Comments
Ответ:
Оповідання Д. Олдріджа “Останній дюйм” – сумна і зворушлива оповідь про взаємовідносини між близькими людьми у складних обставинах. Це символічна відстань, якої було достатньо для подолання прірви між батьком та сином, знищення власного егоїзму і відчуженості дорослої людини від своєї дитини.
Вийшло так, що колишній військовий льотчик Бен залишився жити з сином, з яким у нього були досить натягнуті відносини. Він завжди розмовляв з Деві тоном наказу і приділяв хлопцю дуже мало уваги. Бен не розумів потреб свого сина і його прагнень,тому хлопець увесь час бум задумливим і сумним. Батька можна було зрозуміти, бо він примушений був багато працювати для того, щоб його сім’я жила у відносному достатку. Саме тому Бен береться за дуже небезпечну роботу – провести підводну зйомку акул на узбережжі безлюдної Акулячої бухти недалеко від Каїру. У цей політ він бере і сина, та нікому не повідомляє, де вони будуть, бо не розуміє небезпеки, на яку наражає життя свого сина і своє особисте життя. Та що казати про небезпеку, якщо Бен не розуміє навіть того, що хлопчику треба щось узяти з собою, щось їсти і пити, десь ховатися від сонця на пустельному узбережжі Акулячої бухти. З собою Бен бере лише бляшанку з консервами та пиво у розрахунку лише на себе Під час підводних зйомок трапляється біда. Акули нападають на оператора і дуже його ранять. Бену вдається врятуватися, та сил хватає лише на те, щоб дістатися берега. Щоб підняти літак у небо нічого було й думки гадати, не кажучи вже про те, щоб довести його до каїрського аеродрому. У такій жахливій ситуації десятирічному хлопчику достає сил, щоб дотягти батька до літака і усадити його поруч з пілотським місцем. І батько, і його син добре розуміли, що саме від Деві залежала їхня подальша доля. Виконуючи батьківські накази та поради, хлопчик зміг подолати усі свої страхи і забути про своє невміння поводитися з літаком. Зовсім недавно Бен намагався навчити сина їм керувати, та у батька нічого не вийшло – хлопчик заплакав від страху і не погодився вчитися. Бен про це згадав і мав великі сумніви щодо того, зуміє хлопчик підняти велику машину до неба і довести її до Каїру.Деві вдалося злетіти і вирівняти літак, та найскладніше було попереду. Найскладніше було посадити літак, бо його треба було утримувати над полосою не більше не менше, ніж на шість дюймів. І помилка лише на один дюйм могла коштувати обом їх життя. Деві це теж добре розумів і йому вдалося приземлитися на аеродромі у Каїрі без єдиної помилки, вдалося зберегти життя собі і своєму батькові.Ця подорож стала найважливішою у житті двох рідних людей, бо вона повністю змінила їх відношення. Це стало подолання відстані між ними, відстані, яка прирівнювалася одному дюйму. За час польоту вони пройшли дуже довгий і в той же час дуже короткий шлях розуміння один одного. Батько зміг зрозуміти свого сина, а син прислухався до свого батька. Вини зрозуміли почуття близької людини, і на все життя їх поєднала турбота за долю ближнього та воля до життя.В кінці оповідання Д. Олдрідж пише про думки, що турбують Бена в лікарні. Поки він проходить лікування, Бен над усе боїться втратити довіру сина, ті відносини, які виникли в повітрі, під час польоту, те єднання, яке допомогло батькові пройти найважчий дюйм на шляху до взаєморозуміння. Письменник сподівається, що батько й син не втратять можливості повного примирення. “Останній дюйм, який розділяє всіх і все, нелегко подолати…”, – так думає Бен. Він має надію пройти цей останній дюйм до серця його сина. Подолання перешкод у відносинах між дорослими та дітьми – дуже важлива річ. І недостатньо зусиль тільки з одного боку. Ці кроки батьки і діти повинні робити разом, і лише в цьому випадку можна подолати останній дюйм, найважливіший у житті кожної людини. Мабуть, саме тому Д. Олдрідж і дає таку філософську назву своєму твору.