Повстання почалося 12 березня 1794 в Пултуську заколотом кавалерійської бригади генерала Антона Мадалинського, яка відмовилася підкорятися рішенню про свій розпуск. До повстанців стали приєднуватися інші частини армії Речі Посполитої. Через кілька днів кавалеристи Мадалинського оволоділи Краковом, який став центром повстання. 16 березня 1794 року було обрано керівника повстанців — проголошено диктатором Тадеуша Костюшко. 24 березня в Кракові опубліковано Акт повстання, який проголосив гасла відновлення в повному обсязі суверенітету Польщі; повернення територій; відторгнутих в 1773 і 1793; продовження реформ, започаткованих Чотирирічним сеймом 1788—1792.
Олександр Орловський. Битва під Раславицями
Повстанців підтримали широкі верстви польського суспільства, всюди почалося озброєння населення та формування повстанських загонів. Посол Росії у Варшаві і командувач російськими військами на території Речі Посполитої генерал І. А. Ігельстром направив на придушення повстання загін генерала Тормасова. Але 4 квітня 1794 в бою під Рославицями поляки зуміли завдати поразки загону російських військ. Відтак повстання міщан звільнило Варшаву (17-18 квітня) і Вільно (22-23 квітня). Прийнявши титул найвищого начальника збройних сил, Костюшко оголосив загальну мобілізацію. Кількісний склад повстанської армії було доведено до 70 тисяч, але значна її частина була озброєна списами і косами. До травня повстанці встановили контроль над більшою частиною Речі Посполитої.
Демократично настроєні керівники повстання намагалися почати в Польщі реформи. 7 травня 1794 Тадеуш Костюшко видав Поланецький універсал, який надавав кріпакам особисту свободу за умови їх розрахунку з поміщиками і сплати державних податків, визнавав спадкове право селян на оброблювану землю. Цей акт був вороже сприйнятий шляхтою і католицьким кліром, котрі саботували його реальне втілення.
Страта зрадників Польщі у Варшаві
Під впливом Великої французької революції найбільш радикально настроєна частина повстанців сформувалася в групу польських якобінців і намагалася розгорнути в Польщі революційний терор. 9 травня і 28 червня 1794 якобінці спровокували у Варшаві масові безпорядки, під час яких відбувалися страти діячів Тарговицької конфедерації. Екстремізм якобінців відштовхував від табору повстанців багатьох помірковано налаштованих поляків.
Answers & Comments
Ответ:Початок повстання (березень-червень 1794)
Тадеуш Костюшко
Повстання почалося 12 березня 1794 в Пултуську заколотом кавалерійської бригади генерала Антона Мадалинського, яка відмовилася підкорятися рішенню про свій розпуск. До повстанців стали приєднуватися інші частини армії Речі Посполитої. Через кілька днів кавалеристи Мадалинського оволоділи Краковом, який став центром повстання. 16 березня 1794 року було обрано керівника повстанців — проголошено диктатором Тадеуша Костюшко. 24 березня в Кракові опубліковано Акт повстання, який проголосив гасла відновлення в повному обсязі суверенітету Польщі; повернення територій; відторгнутих в 1773 і 1793; продовження реформ, започаткованих Чотирирічним сеймом 1788—1792.
Олександр Орловський. Битва під Раславицями
Повстанців підтримали широкі верстви польського суспільства, всюди почалося озброєння населення та формування повстанських загонів. Посол Росії у Варшаві і командувач російськими військами на території Речі Посполитої генерал І. А. Ігельстром направив на придушення повстання загін генерала Тормасова. Але 4 квітня 1794 в бою під Рославицями поляки зуміли завдати поразки загону російських військ. Відтак повстання міщан звільнило Варшаву (17-18 квітня) і Вільно (22-23 квітня). Прийнявши титул найвищого начальника збройних сил, Костюшко оголосив загальну мобілізацію. Кількісний склад повстанської армії було доведено до 70 тисяч, але значна її частина була озброєна списами і косами. До травня повстанці встановили контроль над більшою частиною Речі Посполитої.
Демократично настроєні керівники повстання намагалися почати в Польщі реформи. 7 травня 1794 Тадеуш Костюшко видав Поланецький універсал, який надавав кріпакам особисту свободу за умови їх розрахунку з поміщиками і сплати державних податків, визнавав спадкове право селян на оброблювану землю. Цей акт був вороже сприйнятий шляхтою і католицьким кліром, котрі саботували його реальне втілення.
Страта зрадників Польщі у Варшаві
Під впливом Великої французької революції найбільш радикально настроєна частина повстанців сформувалася в групу польських якобінців і намагалася розгорнути в Польщі революційний терор. 9 травня і 28 червня 1794 якобінці спровокували у Варшаві масові безпорядки, під час яких відбувалися страти діячів Тарговицької конфедерації. Екстремізм якобінців відштовхував від табору повстанців багатьох помірковано налаштованих поляків.
Объяснение: