utyiahb
Впевненість у собі є невід’ємним властивістю для людини. Адже тільки впевненість дозволяє досягати певних висот і отримувати потрібні результати. У багатьох справах вимагається особисте зусилля, і воно стає можливим тільки за наявності впевненості в собі.
Така властивість потрібно розвивати з самого раннього віку, але потрібно вміти поєднувати впевненість і розумність, так як є багато прикладів надмірної самовпевненості. Насправді такі приклади легко побачити скрізь і всюди.
Як правило, типовий педагог в школі має досить високу впевненість у собі. Тільки рідкісні педагоги можуть трохи нервувати перед своїми першими заняттями, але потім звикають до дітей і специфічній обстановці. З часом педагоги самі починають надмірно вірити у власний авторитет і «непогрішність».
Коли учень висловлює якусь свою думку або не погоджується з якимись відомостями, які наводить викладач, педагог, як правило, в першу чергу відкидає будь-які сумніви про власну помилку і бачить вірне думку лише у своїх словах і думках. Хоча зараз школярі нерідко можуть перевірити слова викладачів через інтернет і багато що виявляється не зовсім вірним.
Цей приклад вказано просто з причини близькості та зрозумілості в рамках шкільного взаємодії, однак, таких прикладів і ситуацій маса – коли люди є надмірно впевненими в собі. Мабуть, на мій погляд, у такому положенні справ є щось позитивне, адже впевнені (навіть надмірно) в собі люди активні і хочуть досягати результатів. Тим не менш, іноді така впевненість виглядає безглуздою і певним чином характеризує людину.
На мій погляд, особистість потрібно розвивати гармонійно і якщо хочеться досягти впевненості в собі, то перед цим треба попрацювати й постаратися, досягти якихось результатів. Навіть елементарний самоконтроль, досягнення в сфері освіти є цілком нормальними опорами для впевненості в собі.
Answers & Comments
Така властивість потрібно розвивати з самого раннього віку, але потрібно вміти поєднувати впевненість і розумність, так як є багато прикладів надмірної самовпевненості. Насправді такі приклади легко побачити скрізь і всюди.
Як правило, типовий педагог в школі має досить високу впевненість у собі. Тільки рідкісні педагоги можуть трохи нервувати перед своїми першими заняттями, але потім звикають до дітей і специфічній обстановці. З часом педагоги самі починають надмірно вірити у власний авторитет і «непогрішність».
Коли учень висловлює якусь свою думку або не погоджується з якимись відомостями, які наводить викладач, педагог, як правило, в першу чергу відкидає будь-які сумніви про власну помилку і бачить вірне думку лише у своїх словах і думках. Хоча зараз школярі нерідко можуть перевірити слова викладачів через інтернет і багато що виявляється не зовсім вірним.
Цей приклад вказано просто з причини близькості та зрозумілості в рамках шкільного взаємодії, однак, таких прикладів і ситуацій маса – коли люди є надмірно впевненими в собі. Мабуть, на мій погляд, у такому положенні справ є щось позитивне, адже впевнені (навіть надмірно) в собі люди активні і хочуть досягати результатів. Тим не менш, іноді така впевненість виглядає безглуздою і певним чином характеризує людину.
На мій погляд, особистість потрібно розвивати гармонійно і якщо хочеться досягти впевненості в собі, то перед цим треба попрацювати й постаратися, досягти якихось результатів. Навіть елементарний самоконтроль, досягнення в сфері освіти є цілком нормальними опорами для впевненості в собі.