Патріотизм притаманний більшості свідомих громадян кожної країни. Багато хто може сказати, що любить свою батьківщину, готовий її захищати та інше. Але чи кожний здатний пожертвувати чимось заради рідної держави?
Зараз відомо безліч прикладів того, що люди, намагаючись здобути славу та визнання, їдуть за кордон. Вони справді вважають, що там до них будуть ставитися краще, ніж в Україні. Найгірше те, що іноді так і трапляється. Зарубіжним країнам вигідно надавати перспективним українцям гарні умови життя, щоб використати їхні надбання у своїх інтересах.
Тобто в наш час відкритою є проблема еміграції видатних людей за кордон. Багато вчених, дослідників, винахідників вирушають до інших країн. На це вони мають безліч причин. Когось приваблюють гроші, хтось вважає, що саме за кордоном вони зможуть максимально реалізувати свій потенціал. Так, космонавти справді мають краще майбутнє закордоном, адже в Україні космічна галузь вже давно знаходиться на одному рівні з іншими провідними країнами.
Ця тенденція також підтримується і людьми, що займаються мистецтвом. У Голівуді є багато акторів, які мають українське походження. Багато музикантів, скульпторів, художників мають українське коріння. Більш того, це стосується навіть пересічних людей. Друг мого батька вирішив відкрити свій бізнес закордоном, адже там він має більше перспектив та гарантій.
На жаль, на сучасному етапі розвитку Україна не може надати спеціалістам належної підтримки. Це спонукає людей шукати кращих умов, адже всім нам притаманний егоїзм. Ми спочатку дбаємо про власні інтереси, а лише потім про інтереси держави та українського суспільства. Саме тому еміграцію можна виправдати. Але чи можна вважати це зрадою? Я думаю, що кожний міг би залишитися і працювати для своєї країни, розвивати власну науку, збагачувати наш культурний потенціал. Можливо, такий вибір не гарантував би слави або всесвітнього визнання, але це був би значний внесок у майбутнє країни. Лише спільними зусиллями можна вивести країни на високий рівень. Якщо постійно тікати, шукаючи кращого життя, батьківщина буде занепадати.
Отже, громадяни України повинні любити свою державу. Але насправді виявляється, що цього мало. Треба також підтримувати її, а іноді навіть чимось жертвувати. Адже тільки разом можна підняти рівень розвитку нашої науки та мистецтва та зробити Україну землею, з якої ніколи не захочеться тікати в пошуках кращого життя.
Answers & Comments
Verified answer
Відповідь:
Патріотизм притаманний більшості свідомих громадян кожної країни. Багато хто може сказати, що любить свою батьківщину, готовий її захищати та інше. Але чи кожний здатний пожертвувати чимось заради рідної держави?
Зараз відомо безліч прикладів того, що люди, намагаючись здобути славу та визнання, їдуть за кордон. Вони справді вважають, що там до них будуть ставитися краще, ніж в Україні. Найгірше те, що іноді так і трапляється. Зарубіжним країнам вигідно надавати перспективним українцям гарні умови життя, щоб використати їхні надбання у своїх інтересах.
Тобто в наш час відкритою є проблема еміграції видатних людей за кордон. Багато вчених, дослідників, винахідників вирушають до інших країн. На це вони мають безліч причин. Когось приваблюють гроші, хтось вважає, що саме за кордоном вони зможуть максимально реалізувати свій потенціал. Так, космонавти справді мають краще майбутнє закордоном, адже в Україні космічна галузь вже давно знаходиться на одному рівні з іншими провідними країнами.
Ця тенденція також підтримується і людьми, що займаються мистецтвом. У Голівуді є багато акторів, які мають українське походження. Багато музикантів, скульпторів, художників мають українське коріння. Більш того, це стосується навіть пересічних людей. Друг мого батька вирішив відкрити свій бізнес закордоном, адже там він має більше перспектив та гарантій.
На жаль, на сучасному етапі розвитку Україна не може надати спеціалістам належної підтримки. Це спонукає людей шукати кращих умов, адже всім нам притаманний егоїзм. Ми спочатку дбаємо про власні інтереси, а лише потім про інтереси держави та українського суспільства. Саме тому еміграцію можна виправдати. Але чи можна вважати це зрадою? Я думаю, що кожний міг би залишитися і працювати для своєї країни, розвивати власну науку, збагачувати наш культурний потенціал. Можливо, такий вибір не гарантував би слави або всесвітнього визнання, але це був би значний внесок у майбутнє країни. Лише спільними зусиллями можна вивести країни на високий рівень. Якщо постійно тікати, шукаючи кращого життя, батьківщина буде занепадати.
Отже, громадяни України повинні любити свою державу. Але насправді виявляється, що цього мало. Треба також підтримувати її, а іноді навіть чимось жертвувати. Адже тільки разом можна підняти рівень розвитку нашої науки та мистецтва та зробити Україну землею, з якої ніколи не захочеться тікати в пошуках кращого життя.
Пояснення: