(Бали: 4)

І. Запишіть займенники, розкриваючи дужки.

(Аби)чим, (ні)скільки, ні(про)що, хтозна(від)чого, (де)чого, аби(з)ким, (ні)хто, (аби)якому, що(сь), (будь)якого, що(небудь), (на)якому(небудь), чий(небудь), (на)чому(небудь), (ні)в(якому).

(Бали: 4)

ІІ. Перепишіть, поставивши особові займенники в потрібній формі.

Ти (він) борони від собак, а він (ти) покаже кулак. Риба ще в річці, а він до (вона) петрушку крише. Говорити до (він) – як горохом об стіну. Сердиться, ніби (він) пес ковбасу з’їв. З (він) користі – як з чорта смальцю. Про (він) вже й сови гудуть.

(Бали: 4)

ІІІ. Випишіть займенники, визначіть їх розряд за значенням.

Кожна нація, кожен народ, навіть кожна соціальна група має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть. В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світі, як блудний син, і ніде не може знайти собі притулку та пристановища, бо він загублений для свого народу. Ми, українці, нація дуже стара, і свою духовну культуру наші пращури почали творити далеко до християнського періоду на Україні. У нас на Україні вже була національна культура, і Володимир Великий тільки додав християнську культуру до своєї рідної, батьківської культури.