У країні Сумній, де туга квітує,

Елегія з літературною владою розцвітає.

Темрявою переплетена, слова ллуть як туман,

Розказують про біль, що в серці глибоко довкола.

Вірші — це віддзеркалення втрат і сповненість скорботи,

Словесний танець, де грають мінорні ноти.

В елегіях сум та важкість долі віддзеркалюються,

І читач занурюється в мрецю, що невпинно вишукує.

Ритм серця стає мелодією, яка чарує,

Арфа сліз на струнах вибудовує красу, що мучить.

Поетичний паспорт Сумної Елегії — це пропуск

У світ, де сум і краса переплітаються, як в таємному танці.

Объяснение:

ллл