Ответ:

1Гуманісти виявляли великий інтерес до культури стародавніх Греції і Риму. Саме досягнення античних філософів, поетів, художників, архітекторів і скульпторів були взірцем для митців і вчених епохи Відродження, яка позначилася небувалим розквітом мистецтва.

Письменники-гуманісти оспівували природу, але водночас описували тогочасне бурхливе життя, прекрасні й сильні людські почуття. Живописці продовжували створювати картини на біблійні сюжети, проте для зображення Ісуса Христа і святих їм позували звичайні люди. Дедалі більше з’являлося портретів сучасників: і вельможних правителів, і простих городян.

2Батьківщиною Ренесансу була Італія з її процвітаючими містами. Наявність багатої культурної спадщини Античності, відчуття близькості й спорідненості з нею були необхідними передумовами Ренесансу. Тож закономірно, що він з’явився і розквітнув саме на італійських землях.

У цій країні працювало багато шкіл, тому чимало городян були письменними й освіченими. Саме в містах виникла інтелігенція — група людей, що мала високий рівень освіти й займалася розумовою працею.

Заможні городяни, активні й підприємливі, по-новому сприймали довколишній світ. На відміну від феодалів, вони прагнули розбагатіти не внаслідок грабежів і захоплення земель під час війн, а займаючись торгівлею, фінансовою справою і виробництвом товарів.

Мандрівні торговці долучалися до нових знань, досвіду та впроваджували їх на своїй батьківщині. Городяни дедалі частіше намагалися дістати більше радощів у земному, а не в потойбічному житті. За замовленням багатих городян архітектори будували великі й вишукані будинки, а живописці й скульптори прикрашали їх картинами і статуями.