"Сто тисяч" і вічна тема влади грошей над людиною"
Комедія Карпенка-Карого «Сто тисяч» показує ту силу, від якої хворіє людина, яка вириває з людської душі те, що добре і святе, що там виховав сам Бог. І ця влада – гроші.
Найбільш детальним і цікавим портретом у творчості Івана Карпенка-Карого є портрет Герасима Калітака. Грасме був лише людиною свого часу. У період, описаний у творі, образ такої людини, як він, тільки почав формуватися. Цей образ еволюціонував, трохи видозмінювався, тож існує й сьогодні. Такі люди, як Герасм, існують і сьогодні. З цієї причини цікаво і повчально розглянути її образ. Бажання постійно збирати землю і розширювати свою територію було цілком логічним і зрозумілим на той час. За той час він жив, чим більше мав землі, тим багатшим був. Тому Грасме прагнув придбати все більше землі. Бажання грошей виявлялося в тому, що він був настільки одержимий, що ладен був говорити відверту неправду за себе, наприклад, що єврей пообіцяв йому мільйон. Гроші мали над ним повну владу, але він не до кінця розумів чому. Часто Герасим ставав багатим лише тоді, коли душевно почувався впевненим, безпечним і спокійним.
Ні для кого не секрет, що сьогодні для багатьох людей головне в житті – гроші. Люди готові робити собі найнеприємніші вчинки, шкодити собі і навіть брати участь у незаконних або аморальних діях, щоб хоч трохи збагатитися. Для багатьох людей головною мотивацією до дії є отримання грошей. Водночас життя людини – це не лише споживання та використання зароблених грошей, а й потрібно приділяти увагу іншим сферам. До того ж життя дуже непередбачуване. Люди не люблять обманювати один одного, чинити шахрайство, а тому нікому не можна довіряти своє багатство - завжди можна програти.
Я вважаю, що дуже страшно втрачати людську природу, міняти фінансовий капітал на удачу та багатство замість душі, спокою та розуму. Сторінки нашої історії показують нам стосунки поміщика і раба, пана і раба. Між багатими і бідними. Поділ людського організму існує давно, але, на жаль, зараз це невиліковна хвороба третього століття. Країна, яка не готова до економічного розвитку, отримує шанс збагатитися за допомогою незаконної діяльності. Людство повільно духовно вироджується. І так до тих пір, поки влада грошей не прибрала свою сильну руку — хронічну й болючу проблему для багатьох поколінь.
Answers & Comments
Ответ:
"Сто тисяч" і вічна тема влади грошей над людиною"
Комедія Карпенка-Карого «Сто тисяч» показує ту силу, від якої хворіє людина, яка вириває з людської душі те, що добре і святе, що там виховав сам Бог. І ця влада – гроші.
Найбільш детальним і цікавим портретом у творчості Івана Карпенка-Карого є портрет Герасима Калітака. Грасме був лише людиною свого часу. У період, описаний у творі, образ такої людини, як він, тільки почав формуватися. Цей образ еволюціонував, трохи видозмінювався, тож існує й сьогодні. Такі люди, як Герасм, існують і сьогодні. З цієї причини цікаво і повчально розглянути її образ. Бажання постійно збирати землю і розширювати свою територію було цілком логічним і зрозумілим на той час. За той час він жив, чим більше мав землі, тим багатшим був. Тому Грасме прагнув придбати все більше землі. Бажання грошей виявлялося в тому, що він був настільки одержимий, що ладен був говорити відверту неправду за себе, наприклад, що єврей пообіцяв йому мільйон. Гроші мали над ним повну владу, але він не до кінця розумів чому. Часто Герасим ставав багатим лише тоді, коли душевно почувався впевненим, безпечним і спокійним.
Ні для кого не секрет, що сьогодні для багатьох людей головне в житті – гроші. Люди готові робити собі найнеприємніші вчинки, шкодити собі і навіть брати участь у незаконних або аморальних діях, щоб хоч трохи збагатитися. Для багатьох людей головною мотивацією до дії є отримання грошей. Водночас життя людини – це не лише споживання та використання зароблених грошей, а й потрібно приділяти увагу іншим сферам. До того ж життя дуже непередбачуване. Люди не люблять обманювати один одного, чинити шахрайство, а тому нікому не можна довіряти своє багатство - завжди можна програти.
Я вважаю, що дуже страшно втрачати людську природу, міняти фінансовий капітал на удачу та багатство замість душі, спокою та розуму. Сторінки нашої історії показують нам стосунки поміщика і раба, пана і раба. Між багатими і бідними. Поділ людського організму існує давно, але, на жаль, зараз це невиліковна хвороба третього століття. Країна, яка не готова до економічного розвитку, отримує шанс збагатитися за допомогою незаконної діяльності. Людство повільно духовно вироджується. І так до тих пір, поки влада грошей не прибрала свою сильну руку — хронічну й болючу проблему для багатьох поколінь.
Объяснение:
Ну якось так /ᐠ｡ꞈ｡ᐟ\