Відповідь:

Пояснення:Найпростіше завдання для мандрівника у часі – потрапити у майбутнє. У таких історіях можна навіть не продумувати, як саме влаштований тимчасовий потік: оскільки майбутнє на наш час не впливає, сюжет майже не відрізнятиметься від польоту на іншу планету чи казковий світ. У якомусь сенсі всі ми й так подорожуємо у часі – зі швидкістю одна секунда за секунду. Питання лише у тому, як збільшити швидкість.

У XVIII-XIX століттях одним із фантастичних явищ вважалися сновидіння. Летаргічний сон пристосували для подорожей у майбутнє: Ріп ван Вінкль (герой однойменного оповідання Вашингтона Ірвінга) проспав двадцять років і опинився у світі, де всі близькі вже померли, а його самого встигли забути. Такий сюжет схожий на ірландські міфи про народ пагорбів, який теж умів маніпулювати часом: той, хто провів під пагорбом одну ніч, повертався через сотню років.

Цей метод «попадання» не застаріває

За допомогою снів письменники на той час пояснювали будь-які фантастичні припущення. Якщо оповідач сам припускає, що дивовижні світи йому здалися, який із нього попит? До такої хитрості вдався Луї-Себастьєн де Мерсьє, описуючи «сон» про утопічне суспільство («Рік 2440»), - а це вже повноцінна подорож у часі!

Ответ:

Я перемістився б до літа. Чому? Бо влітку дуже гарно