Будьласка допоможіть))) 10.Прочитайте уривокі дайте відповіді на запитання. Із тими генеральними старшинами, полковниками і генеральними радниками повинен теперішній ясновельможний гетьман а також його наступнмкм радитися про безпеку Вітчизни про спільне благо і про всі громадські справи і немає права нічого вирішувати розпочинати і здійснювати своєю волею без попереднього розгляду і схвалення ними. (із Конституції Пилипа Орлика) 1. у яких історичних умовах виник документ, уривок з якого наведено 2.які основні положення було закріплено у Конституції Пилипа Орлика?у чому полягав їїдемократизм 3. у чому, на ваш погляд, полягає історичне значення "Прав і свобод Війська Запорозького"?
Answers & Comments
1)
Після поразки в битві під Полтавою гетьман Іван Мазепа зі своїми найближчими прибічниками з числа козацької старшини разом із залишками українсько-шведської армії опинились на території Османської імперії, рятуючись від російської армії. Після смерті Мазепи, його генеральний писар Орлик був найімовірнішим його наступником. При його обранні було прийнято документ, який визначав права та обов'язки гетьмана.
2)
Законодавча влада надається Генеральній Раді, що виконує роль парламенту, до якої входять генеральні старшини, цивільні полковники від міст, генеральні радники (делегати від полків з людей розважливих і заслужених), полкові старшини, сотники та представники від Запорозької Січі (стаття 6). Генеральній Раді належало працювати сесійно, тричі на рік — в січні (на Різдво Христове), квітні (на Великдень) і жовтні (на Покрову). На своїх зборах Генеральна Рада розглядає питання про безпеку держави, спільне благо, інші громадські справи, заслуховує звіти гетьмана, питання про недовіру йому, за поданням гетьмана обирає генеральну старшину.
Найвищу виконавчу владу мав гетьман, влада якого була довічною. У період між сесійними зборами Генеральної Ради виконував її повноваження. Можливості гетьмана і його владні повноваження було значно обмежені статтями 6, 7 і 8. Відповідно до цих положень гетьман не мав права розпоряджатися державним скарбом та землями, проводити власну кадрову політику, вести самостійну зовнішню політику. Йому також було заборонено створювати якусь власну адміністрацію, він не міг застосовувати покарання до винних. Для задоволення матеріальних потреб гетьманові виділялись певні рангові маєтності з чітко визначеними прибутками, проте лише на час його перебування на посаді.