Багато форм поведінки у птахів — набуті, тобто засновані на навчанні — життєвому досвіді. Іноді те, що здається чистим інстинктом, вимагає певної практики для свого нормального прояву й пристосування до обставин. Таким чином, поведінка весь час являє собою комбінацію інстинктивних компонентів і навчання.
Закарбування (імпринтинг). Протягом короткого раннього періоду життя птахи здатні до особливої форми навчання, яка називається закарбуванням, або імпринтингом. Наприклад, гусеня, яке щойно вилупилося й побачило людину раніше власної матері, буде ходити за нею слідом, не звертаючи уваги на гуску.
Дуже багато дій птахів належать до соціальної поведінки, тобто взаємин двох або більше особин. Навіть за одиночного способу життя вони контактують зі своїми статевими партнерами під час сезону розмноження або з іншими особинами свого виду, що займають сусідні території.
Птахи користуються складними системами комунікації, що включають насамперед зорові й звукові сигнали або демонстрації. Деякі з них використовуються, щоб залякати іншу особину в ході конфлікту з нею. Птах, що прийняв загрозливу позу, часто розвертається назустріч супротивникові, витягає шию, розкриває дзьоб і притискає оперення. Інші демонстрації використовуються для умиротворення опонента. При цьому птах часто втягує голову й розпушує пір’я, ніби підкреслюючи свою пасивність і безпеку для навколишніх.
Усі птахи особливою захисною поведінкою реагують на пов’язані з небезпекою звукові й зорові стимули. Вид яструба, що летить, спонукає дрібних пернатих спрямовуватися до найближчого укриття. Опинившись там, вони звичайно «завмирають», пригорнувши оперення, підігнувши ноги й стежачи одним оком за хижаком. Птахи з криптичним (маскувальним, або захисним) забарвленням просто присідають на місці, інстинктивно прагнучи злитися із тлом.
Майже у всіх птахів поведінковий репертуар включає тривожні й застережливі лементи. Хоча спочатку ці сигнали, очевидно, не призначалися для залякування інших особин свого виду, проте вони спонукають членів зграї, шлюбних партнерів або пташенят завмирати, присідати або пускатися навтьоки. При зіткненні з хижаком або іншою небезпечною твариною птахи іноді використовують загрозливі дії.
Answers & Comments
Объяснение:
Багато форм поведінки у птахів — набуті, тобто засновані на навчанні — життєвому досвіді. Іноді те, що здається чистим інстинктом, вимагає певної практики для свого нормального прояву й пристосування до обставин. Таким чином, поведінка весь час являє собою комбінацію інстинктивних компонентів і навчання.
Закарбування (імпринтинг). Протягом короткого раннього періоду життя птахи здатні до особливої форми навчання, яка називається закарбуванням, або імпринтингом. Наприклад, гусеня, яке щойно вилупилося й побачило людину раніше власної матері, буде ходити за нею слідом, не звертаючи уваги на гуску.
Дуже багато дій птахів належать до соціальної поведінки, тобто взаємин двох або більше особин. Навіть за одиночного способу життя вони контактують зі своїми статевими партнерами під час сезону розмноження або з іншими особинами свого виду, що займають сусідні території.
Птахи користуються складними системами комунікації, що включають насамперед зорові й звукові сигнали або демонстрації. Деякі з них використовуються, щоб залякати іншу особину в ході конфлікту з нею. Птах, що прийняв загрозливу позу, часто розвертається назустріч супротивникові, витягає шию, розкриває дзьоб і притискає оперення. Інші демонстрації використовуються для умиротворення опонента. При цьому птах часто втягує голову й розпушує пір’я, ніби підкреслюючи свою пасивність і безпеку для навколишніх.
Усі птахи особливою захисною поведінкою реагують на пов’язані з небезпекою звукові й зорові стимули. Вид яструба, що летить, спонукає дрібних пернатих спрямовуватися до найближчого укриття. Опинившись там, вони звичайно «завмирають», пригорнувши оперення, підігнувши ноги й стежачи одним оком за хижаком. Птахи з криптичним (маскувальним, або захисним) забарвленням просто присідають на місці, інстинктивно прагнучи злитися із тлом.
Майже у всіх птахів поведінковий репертуар включає тривожні й застережливі лементи. Хоча спочатку ці сигнали, очевидно, не призначалися для залякування інших особин свого виду, проте вони спонукають членів зграї, шлюбних партнерів або пташенят завмирати, присідати або пускатися навтьоки. При зіткненні з хижаком або іншою небезпечною твариною птахи іноді використовують загрозливі дії.