Зміни стану навколишнього природного середовища, що відбуваються внаслідок екодеструктивної діяльності призводять до збільшення екологообумовлених економічних збитків, завданих не лише виробничим об’єктам, але й здоров’ю людині зокрема. Досвід західних країн у сфері визначення економічного збитку від екодеструктивної діяльності налічує чимало розроблених методик. В роботі [1] приводяться різні методики розрахунку економічного збитку, які відрізняються одна від одної визначенням впливу на різні групи об’єктів. З урахування зазначених ознак, методи оцінки розділяються на методи об’єктивної та методи суб’єктивної оцінки. Перша група методів використовує «аналітичні функції збитку», які показують зв'язок між шкідливим впливом та ступенем збитку для природних, створених людиною активів чи для здоров’я людини. Друга група методів дає більш суб’єктивну оцінку збитку і допомагає виявити переваги людини відносно довкілля та природних ресурсів. Перевагою методів об’єктивної оцінки є те, що вони дають можливість оцінити вартість відтворення та визначити повний об’єм економічних вигід при недопущенні збитків.
На нашу думку, значної уваги потребують дослідження збитків від погіршення стану здоров’я людини в результаті забруднення природного середовища. Як приводить Г.О. Білявський, Р.С. Фурдуй, І.Ю. Костіков, захворюваність на 50% зумовлена способом життя людини (шкідливі звички, неправильне харчування, недостатнє фізичне навантаження); 40% залежить від спадковості та екологічних умов і 10% визначається сучасним рівнем медичної допомоги [2]. Чутливість до захворювань залежить від внутрішніх факторів (наприклад, стать, вік, генетична інформація) і від зовнішніх або тих, що набула людина протягом життя (наприклад, імунітет, харчуванням, фізичний розвиток). Крім того, важливим аспектом виникнення захворюваності є стан здоров’я та поведінка індивіду.
Вивченню питань взаємозв’язків між еколого-економічними факторами та здоров’ям присвячено багато праць таких вітчизняних вчених як Балацького О.Ф., Мельника Л.Г., Теліженка О.М., Тархова В.П., Примака
Answers & Comments
Verified answer
Ответ:
Зміни стану навколишнього природного середовища, що відбуваються внаслідок екодеструктивної діяльності призводять до збільшення екологообумовлених економічних збитків, завданих не лише виробничим об’єктам, але й здоров’ю людині зокрема. Досвід західних країн у сфері визначення економічного збитку від екодеструктивної діяльності налічує чимало розроблених методик. В роботі [1] приводяться різні методики розрахунку економічного збитку, які відрізняються одна від одної визначенням впливу на різні групи об’єктів. З урахування зазначених ознак, методи оцінки розділяються на методи об’єктивної та методи суб’єктивної оцінки. Перша група методів використовує «аналітичні функції збитку», які показують зв'язок між шкідливим впливом та ступенем збитку для природних, створених людиною активів чи для здоров’я людини. Друга група методів дає більш суб’єктивну оцінку збитку і допомагає виявити переваги людини відносно довкілля та природних ресурсів. Перевагою методів об’єктивної оцінки є те, що вони дають можливість оцінити вартість відтворення та визначити повний об’єм економічних вигід при недопущенні збитків.
На нашу думку, значної уваги потребують дослідження збитків від погіршення стану здоров’я людини в результаті забруднення природного середовища. Як приводить Г.О. Білявський, Р.С. Фурдуй, І.Ю. Костіков, захворюваність на 50% зумовлена способом життя людини (шкідливі звички, неправильне харчування, недостатнє фізичне навантаження); 40% залежить від спадковості та екологічних умов і 10% визначається сучасним рівнем медичної допомоги [2]. Чутливість до захворювань залежить від внутрішніх факторів (наприклад, стать, вік, генетична інформація) і від зовнішніх або тих, що набула людина протягом життя (наприклад, імунітет, харчуванням, фізичний розвиток). Крім того, важливим аспектом виникнення захворюваності є стан здоров’я та поведінка індивіду.
Вивченню питань взаємозв’язків між еколого-економічними факторами та здоров’ям присвячено багато праць таких вітчизняних вчених як Балацького О.Ф., Мельника Л.Г., Теліженка О.М., Тархова В.П., Примака