Український бароко в іконописі було унікальним, оскільки поєднало в собі різноманітні художні традиції, що відображали національну ідентичність. У порівнянні з іконописом минулих століть, ікони бароко мали більш театралізований та монументальний характер. У них було більше декоративних елементів, таких як розкішні одяги та прикраси, що символізували могутність Церкви та її відносини з владою. Окрім того, було введено нові елементи в орнаменти та деталі, такі як квіткові мотиви, які стали характерними для українського бароко. Одним з найвідоміших майстрів іконопису українського бароко є Димитрій Левицький, який створив низку шедеврів, що визнані до сьогодні у всьому світі.