Степан Боруля – це син, якого батько прагнув піднести до статусу дворянина та виховав відповідно до своїх поглядів на соціальну ієрархію. Чи можна вважати Степана гарним сином? Спробуймо зрозуміти це, оцінивши його характер і вчинки.
З одного боку, Степан відповідно до бажань батька прагнув до чиновницької посади, використовуючи хитрість та обман, щоб увійти в цей соціальний колошар. Він слухав порад батька і вивчав покладені на нього обов'язки, навіть вчився напам'ять бумаги. Проте, цей прагнення до "зіркового" соціального статусу було супроводжено нечесними методами та бажанням оточитися лише впливовими людьми.
З іншого боку, Степан виявився безвідповідальним та не цінував зароблені гроші. Він віддавався веселим гулянням, які часто закінчувалися пиятикою, і витрачав батьківські кошти безрозсудно. Його спроба піднятися у соціальному статусі не супроводжувалася реальними зусиллями, роботою та самоспостереженням.
З огляду на це, важко вважати Степана гарним сином. Його прагнення до чиновницької посади було використовано як засіб досягнення соціального успіху, а не як заслугу, засновану на власних зусилях. Інтелектуальна чесність та працьовитість, які демонстрував його друг Микола, були зневажені.
В творі Степан завдав багато шкоди і втратив найцінніше - батька та сімейне майно. Тож, можна вважати, що він не був гарним сином, оскільки його дії вели до розорення родини та втрати цінних цінностей.
Answers & Comments
Відповідь:
Ні
Пояснення:
Степан Боруля – це син, якого батько прагнув піднести до статусу дворянина та виховав відповідно до своїх поглядів на соціальну ієрархію. Чи можна вважати Степана гарним сином? Спробуймо зрозуміти це, оцінивши його характер і вчинки.
З одного боку, Степан відповідно до бажань батька прагнув до чиновницької посади, використовуючи хитрість та обман, щоб увійти в цей соціальний колошар. Він слухав порад батька і вивчав покладені на нього обов'язки, навіть вчився напам'ять бумаги. Проте, цей прагнення до "зіркового" соціального статусу було супроводжено нечесними методами та бажанням оточитися лише впливовими людьми.
З іншого боку, Степан виявився безвідповідальним та не цінував зароблені гроші. Він віддавався веселим гулянням, які часто закінчувалися пиятикою, і витрачав батьківські кошти безрозсудно. Його спроба піднятися у соціальному статусі не супроводжувалася реальними зусиллями, роботою та самоспостереженням.
З огляду на це, важко вважати Степана гарним сином. Його прагнення до чиновницької посади було використовано як засіб досягнення соціального успіху, а не як заслугу, засновану на власних зусилях. Інтелектуальна чесність та працьовитість, які демонстрував його друг Микола, були зневажені.
В творі Степан завдав багато шкоди і втратив найцінніше - батька та сімейне майно. Тож, можна вважати, що він не був гарним сином, оскільки його дії вели до розорення родини та втрати цінних цінностей.