Відповідь:

після смерті дядька Лева продала одразу ж дуб, якого той обіцяв ніколи не чіпати.

Пояснення:

Л у к а ш

Мовчи! Не скигли!!

Килина спиняється, глянувши на нього з острахом.

Ось я тебе тепера попитаю!

Де дядьків дуб, що он пеньок стримить-

К и л и н а

(спочатку збилась, але хутко стямилась)

А що ж ми мали тута — голод їсти-

Прийшли купці, купили, та й уже.

Велике щастя — дуб!