Відповідь:Константи́н I, Константи́н Вели́кий, Фла́вій Вале́рій Авре́лій Константи́нус, також Святи́й Константи́н (лат. Flavius Valerius Aurelius Constantinus) (27 лютого 272 — 22 травня 337) — імператор Римської імперії в 306-337 рока, переніс столицю імперії до Константинополя, видав Міланський едикт, що дозволив вільне сповідування християнства в імперії. Мав спеціальні титули перемоги: Germanicus Maximus ("великий переможець германський") в 307, 308, 314 і 328 рр.; Sarmaticus Maximus ("великий переможець Сарматський") в 323 і 334 рр.; Gothicus Maximus ("Великий переможець Ґотський") в 328 і 332 рр.; Dacicus Maximus ("великий переможець Дакії") 336 р.
Наступник імператора Діоклетіана. Як язичник, 312 року перед битвою із своїм суперником Максенцієм, правителем Італії, мав видіння Хреста («Під цим знаком переможеш»). Він звелів своїм воїнам нанести монограми Христа на щити і здобувши пермогу, незабаром своїм Міланським едиктом (313) дозволив сповідування християнства в цілій Римській імперії. Перемігши усіх своїх суперників, став єдиним правителем і з політичних міркувань переніс столицю імперії до Віза́нтія, пізніше названого Константинополем. Християнський святий, визнаний рівноапостольним[5].
Answers & Comments
Verified answer
Відповідь:Константи́н I, Константи́н Вели́кий, Фла́вій Вале́рій Авре́лій Константи́нус, також Святи́й Константи́н (лат. Flavius Valerius Aurelius Constantinus) (27 лютого 272 — 22 травня 337) — імператор Римської імперії в 306-337 рока, переніс столицю імперії до Константинополя, видав Міланський едикт, що дозволив вільне сповідування християнства в імперії. Мав спеціальні титули перемоги: Germanicus Maximus ("великий переможець германський") в 307, 308, 314 і 328 рр.; Sarmaticus Maximus ("великий переможець Сарматський") в 323 і 334 рр.; Gothicus Maximus ("Великий переможець Ґотський") в 328 і 332 рр.; Dacicus Maximus ("великий переможець Дакії") 336 р.
Наступник імператора Діоклетіана. Як язичник, 312 року перед битвою із своїм суперником Максенцієм, правителем Італії, мав видіння Хреста («Під цим знаком переможеш»). Він звелів своїм воїнам нанести монограми Христа на щити і здобувши пермогу, незабаром своїм Міланським едиктом (313) дозволив сповідування християнства в цілій Римській імперії. Перемігши усіх своїх суперників, став єдиним правителем і з політичних міркувань переніс столицю імперії до Віза́нтія, пізніше названого Константинополем. Християнський святий, визнаний рівноапостольним[5].
Пояснення: