А вже березень на сопілці грає, розносить свої мелодії по усій землі, вбираючи в себе аромати весняних квітів та шум річок, що прокидаються від зимової сплячки. Цілий світ оживає, таїться від зимової депресії та холоду. Сонце грає в світлі та теплі, а дерева починають розгортати свої бруньки, розкриваючи вітрила своїх листків. Зелене кольору настільки яскраве та насичене, що хочеться загубитись у ньому, забути про усе і піти на прогулянку до лісу, щоб насолодитись цією красою. А птахи співають так чарівно, що слова втрачають свій звук і стають музикою, яку хочеться слухати все життя. Ось такий весняний день, коли дієприкметник оживляє уяву, розповідає історії та дарує свіжі враження.