Упізнайте героя за цитатою і впишіть у таблицю.

«...свіже, жваве, по-дитячому юне личко, з блискучими
чорними очима та невимовно привабливою усмішкою, що
пропікала душу...»

«Вона була ні гарна, ні погана із себе. Важко й бути гар-
ною в такі роки. Однак вона вміла так причаровувати до
себе найстатечніших козаків...»

«...вузенька мордочка, яка безнастанно вертілася на всі
боки та нюхала все, що тільки траплялося, закінчувалась,
як і в наших свиней, кругленьким п’ятачком; ніжки були
такі тоненькі (...) А зате ззаду був він точнісінько губерн-
ський стряпчий в мундирі, бо в нього теліпався хвіст, та-
кий гострий та довгий, як теперішні мундирні фалди...»

«...він підійшов до неї ближче, кашлянув, усміхнувся, до-
торкнувся своїми довгими пальцями до її оголеної повної
руки і промовив з таким виглядом, у якому виявлялося
і лукавство, і самовдоволеність: “А що це у вас, велеліпная
Солохо?”»

«Ні, немає вже снаги перемогти себе! Час покласти край
усьому, пропадай душа, піду втоплюся в ополонці, та й по-
минай як звали!»



«...старий... ледачий та вайлуватий, а до дяка від хати не
так вже й близько: дорога йшла поза селом, повз вітряки,
повз кладовище, обминаючи яр».

«У тебе нові черевики. Ой, які ж хороші! І з золотом! До-
бре тобі... в тебе є така людина, яка все тобі купує...»

«Сховай мене куди-небудь... мені не хочеться тепер зустрі-
тися з дяком».



СРОЧНО!!!! будь ласка!!