Розширення меж грецького світу внесло зміни і в повсякденне життя. Так, хоч і відбулося поширення системи грецьких полісів на Схід, громадсько-політичне життя занепадає. Від мешканців міст (громадян) дедалі менше залежав стан справ у державі. Центр політичного життя перемістився до столиці, царського палацу. Натомість для мешканців міст більш грандіозними стають свята. Зростає і їхня кількість. Частішими стають театральні дійства. Жага спілкування задовольнялась у всіляких клубах (лесах) і громадах (братствах).
У період еллінізму зовні здавалось мало що змінилося у духовному і релігійному житті греків. Продовжувалася традиція процесій до Акрополя, атлети показували свою силу на Олімпійських іграх, у Дельфах віщунки проголошували свої передбачення, влаштовувалися містерії тощо. Але за цими зовнішніми дійствами приховувалось головне — криза полісу і, відповідно, полісного світогляду.
Так, під впливом кризи значна частка людей впадала у скептицизм — зневіра, що тягне за собою іронічне сприйняття дійсності. Але скептицизм переважно ще не заперечував релігійний світогляд, і люди намагалися знайти втіху, врятувати свою душу у більш активному релігійному та громадському житті. Це знайшло свій відбиток у філософському вченні стоїцизм (засновник філософ Зенон, що жив на Кіпрі). Стоїки проповідували життєву активність, закликали дбати про суспільне благо.
Answers & Comments
Ответ:
Розширення меж грецького світу внесло зміни і в повсякденне життя. Так, хоч і відбулося поширення системи грецьких полісів на Схід, громадсько-політичне життя занепадає. Від мешканців міст (громадян) дедалі менше залежав стан справ у державі. Центр політичного життя перемістився до столиці, царського палацу. Натомість для мешканців міст більш грандіозними стають свята. Зростає і їхня кількість. Частішими стають театральні дійства. Жага спілкування задовольнялась у всіляких клубах (лесах) і громадах (братствах).
У період еллінізму зовні здавалось мало що змінилося у духовному і релігійному житті греків. Продовжувалася традиція процесій до Акрополя, атлети показували свою силу на Олімпійських іграх, у Дельфах віщунки проголошували свої передбачення, влаштовувалися містерії тощо. Але за цими зовнішніми дійствами приховувалось головне — криза полісу і, відповідно, полісного світогляду.
Так, під впливом кризи значна частка людей впадала у скептицизм — зневіра, що тягне за собою іронічне сприйняття дійсності. Але скептицизм переважно ще не заперечував релігійний світогляд, і люди намагалися знайти втіху, врятувати свою душу у більш активному релігійному та громадському житті. Це знайшло свій відбиток у філософському вченні стоїцизм (засновник філософ Зенон, що жив на Кіпрі). Стоїки проповідували життєву активність, закликали дбати про суспільне благо.